Спектр аутизму у дівчаток

Вступне слово 

У 70-х роках XX століття британська психіатриня Лорна Вінг дійшла висновку, що якщо дитина виявляє різні труднощі у трьох сферах:

• соціальних відносин (наприклад, проблеми у міжособистісних стосунках),
• комунікації (наприклад, порушення мовлення, обмежений словниковий запас),
• інтересів (наприклад, обмежені, стереотипні форми поведінки та інтереси),

то можна говорити про аутизм. 

Спектр аутизму

Ми говоримо про спектр аутизму, а це означає, що симптоми та ступінь вираженості труднощів можуть суттєво відрізнятися від людини до людини. Деякі люди з РАС можуть функціонувати на високому рівні, маючи незначні труднощі у повсякденному житті, тоді як інші можуть потребувати значної підтримки.

Щоб діагностувати розлади з аутистичного спектру, повинні бути присутні принаймні два з трьох перелічених вище симптомів.

«Спектр аутизму» означає, що мозок дитини, а згодом і дорослої людини, працює інакше, ніж у більшості людей. Аутистична поведінка — це не патологічна поведінка, а нетипове сприйняття навколишнього світу. Такі люди, наприклад, проводять більше часу, спостерігаючи за предметами та системами, ніж за іншими людьми, дуже уважно сприймають деталі інформації, мають схильність слідувати своїм бажанням і переконанням, а не піддаватися впливу інших; у порівнянні з іншими вони менше цікавляться соціальними контактами та приналежністю до групи; вони сприймають як суттєві та важливі речі та явища, які інші люди не сприймають таким чином.

Як стверджує Саймон Барон-Коен, психолог з Кембриджського університету, який вже кілька десятків років займається дослідженнями аутизму, розвиток людей з аутизмом не є ані кращим, ані гіршим за типовий розвиток — він просто інший.

Чому більшість діагнозів стосується хлопчиків?

Донедавна панувала думка, що серед осіб із розладами аутистичного спектру значно більше чоловіків. Однак дедалі частіше ставлять під сумнів підстави, на яких це було встановлено. Це пов’язано з тим, що коли двоє вчених, Лео Каннер та Ганс Аспергер, у 40-х роках XX століття спостерігали та описали аутизм у дітей, вони обмежили свої дослідження групою хлопчиків. 

Хлопчики демонстрували подібну поведінку, зокрема: ізоляцію, зацікавленість у предметах та відсутність інтересу до інших дітей, труднощі у спілкуванні та налагодженні стосунків з іншими. Однак жоден із цих вчених не врахував у своїх роботах дівчаток. Їхні дослідження настільки домінували у уявленні про аутизм, що за стереотипом дитина з аутистичним спектром — це хлопчик.

За статистикою, кожна п’ята людина з аутизмом — це дівчинка. Дослідження, проведене у 2016 році в Шотландії (на яке посилається Ева Фургал у своїй книзі «Дівчинка в спектрі») показують, що серед маленьких дітей співвідношення діагнозів за статтю коливається від приблизно 3:1 до приблизно 4:1. Однак, найімовірніше, дівчаток у спектрі набагато більше, просто їх важче діагностувати. Розлади аутистичного спектру у дівчаток просто проявляються більш тонко і рідше помітні. 

Чому у дівчаток рідше діагностують аутизм

Те, що аутизм у дівчаток діагностується рідше, ніж у хлопчиків, є складним явищем. Це може бути пов’язано, зокрема, з:

• відмінностей у симптомах та поведінці дівчаток і хлопчиків, оскільки дівчатка з аутизмом часто виявляють інші, менш помітні симптоми, ніж хлопчики. Їхні труднощі у соціальній взаємодії можуть бути менш очевидними, а їхні інтенсивні інтереси часто є більш соціально прийнятними, що ускладнює діагностику аутизму (наприклад, вони можуть захоплюватися книгами чи тваринами, що вважається більш «типовим» для дівчаток);
• високих компенсаторних здібностей у дівчаток, які можуть краще справлятися з імітацією соціальних моделей поведінки, навчитися відповідним соціальним реакціям і застосовувати їх на практиці, завдяки чому їхні труднощі у соціальній взаємодії не настільки помітні;
• стереотипів та недостатньої обізнаності, оскільки аутизм часто сприймається як розлад, що вражає переважно хлопчиків, що може впливати на уявлення та очікування як батьків, так і фахівців. Це, у свою чергу, може призвести до того, що симптоми аутизму у дівчаток залишатимуться непоміченими;
• невідповідних діагностичних критеріїв та інструментів обстеження, оскільки не існує точних діагностичних інструментів, розроблених спеціально для виявлення розладів аутистичного спектру у дівчаток. Ті, що використовуються для виявлення аутизму, більше пристосовані до виявлення типових симптомів у хлопчиків. Дівчаток, які не відповідають цим шаблонам, можуть не помітити; 
• затримки у прояві симптомів, оскільки у деяких дівчаток симптоми аутизму можуть розвинутися пізніше або бути менш помітними в ранньому віці, що призводить до пізнішого встановлення діагнозу;
• наявність не очевидних соціальних труднощів, оскільки дівчатка з аутизмом можуть мати соціальні труднощі, але часто вони є менш помітними і можуть сприйматися просто як сором’язливість чи інтровертність, а не як аутизм;
• соціального тиску та очікувань, оскільки дівчата часто відчувають більший соціальний тиск, щоб відповідати очікуванням щодо поведінки, що може спонукати їх краще приховувати свої труднощі.

Як наслідок, багатьом дівчатам з аутизмом не ставлять діагноз або ставлять його пізніше. Поглиблення розуміння того, як аутизм може проявлятися у дівчаток, має ключове значення для покращення діагностики та надання підтримки.

Як розпізнати аутизм у дівчаток

Дівчатка з наймаленьких років чують, що не можна відбиватися, коли хтось їх б’є, що не можна лаятися чи виявляти гнів, завдавати іншим прикрощів, а навпаки, слід піклуватися про слабших чи молодших, поступатися, а не відстоювати своє, що певні речі їм просто «не личить» робити. Одним словом, вони проходять процес соціалізації, щоб стати «правильною дівчинкою». У результаті такого виховання дівчатка зі спектру стають чутливими до очікувань оточення щодо себе і частіше прагнуть їм відповідати. 

Саме ця здатність пристосовуватися призводить до того, що дівчатка з аутистичним спектром досить часто не отримують діагнозу в ранньому віці, оскільки… вони надто добре функціонують. Вони мають високу здатність імітувати різноманітні форми поведінки — спостерігають за оточенням і намагаються відповідати його очікуванням. Тому їх не діагностують. Чарівна маленька дівчинка, яка гарно посміхається, гарно одягнена, а ще дивиться в очі, виконує вказівки та добре вчиться — не викликає занепокоєння, а навпаки, викликає симпатію. Тому багато дівчаток не отримують офіційного діагнозу аж до підліткового віку або до досягнення повноліття.

Ось кілька порад, які можуть допомогти у виявленні аутизму у дівчаток:

• соціальні взаємодії ÷ дівчатка з аутизмом можуть мати труднощі з налагодженням та підтриманням дружніх стосунків, здаватися дещо замкнутими в собі або байдужими до однолітків. Вони рідше граються з іншими дітьми на засадах співпраці, а частіше — виконуючи чітко визначену, заздалегідь встановлену роль. Дуже часто вони обирають одну подругу і хочуть проводити час лише з нею. Іноді вони воліють проводити час із людьми, старшими або значно молодшими за них самих;
• комунікація ÷ можуть мати своєрідний стиль спілкування, що включає буквальне тлумачення мови, труднощі з розумінням тонкощів, таких як сарказм чи іронія, а також проблеми з використанням невербальної мови;
• інтереси та поведінка ÷ можуть виявляти інтенсивні, часто вузькоспеціалізовані інтереси, що стосуються соціально прийнятних сфер, таких як коні, література чи зірки поп-музики. Вони також можуть демонструвати повторювані форми поведінки або ритуали, наприклад, розкладання предметів певним чином, ходіння до школи завжди одним і тим самим маршрутом, дуже сильна прив’язаність до однієї іграшки, яку вони всюди беруть із собою;
• сенсорні реакції ÷ дівчатка з аутизмом можуть бути особливо чутливими до сенсорних аспектів навколишнього середовища, таких як гучні звуки, яскраве світло чи фактура одягу. Часто вони віддають перевагу одягу лише певного типу через його сенсорний комфорт; трапляється, що їм не подобаються різні процедури догляду, оскільки розчісування волосся або підстригання нігтів викликають у них не лише дискомфорт, а й справжній біль;
• емоції та поведінка ÷ можуть мати труднощі з емоційним самоконтролем, що призводить до емоційних спалахів або непропорційних реакцій на, здавалося б, незначні проблеми. Часто вони використовують стімминг, тобто вивільняють емоції за допомогою повторюваних рухів тіла, таких як, наприклад, гойдання, махання руками або пощипування шкіри. Бувають також стимули, які суспільство сприймає як дратівливі та небажані — плескання в долоні, повторення певних слів чи фраз, ходіння по колу, проте дівчатка набагато частіше обирають такі способи вивільнення емоцій, які не привертають уваги, наприклад, накручування волосся на палець, клацання ручкою або обгризання нігтів.

Як дівчатка компенсують розлади з аутистичного спектру

Дівчата з розладами аутистичного спектру часто розробляють унікальні компенсаційні стратегії, щоб справлятися зі своїми труднощами, особливо в сфері соціальних взаємодій та комунікації. Вони вчаться не виділятися з групи та пристосовуватися до суспільних очікувань, тим самим маскуючи аутистичні риси. Маскування аутистичних симптомів спостерігається лише у дівчаток з нормальним інтелектом.

Ось кілька прикладів того, як дівчатка можуть компенсувати розлади з аутистичного спектру:

• соціальне наслідування ÷ дівчатка часто тренують міміку та жести перед дзеркалом, відтворюючи їх на основі поведінки однокласниці, яку вони люблять або яка є найпопулярнішою. Або на основі того, що вони побачили у фільмі чи прочитали в книзі. Це наслідування може допомогти їм здаватися більш соціально адаптованими, ніж вони є насправді;
• розробка соціальних сценаріїв ÷ можуть подумки готувати сценарії для різних соціальних ситуацій, відпрацьовуючи, що сказати або як поводитися. Це може включати репетицію розмови перед дзеркалом або подумки;
• приховування інтересів ÷ хоча вони можуть мати обмежені або інтенсивні інтереси, характерні для осіб з АСД, дівчатка частіше вчаться приховувати ці інтереси через побоювання соціального виключення або для того, щоб краще вписатися в групу однолітків;
• залежність від рутин і структур ÷ можуть покладатися на усталені рутини та структури, що допомагають впоратися зі стресом і невизначеністю (наприклад, добре функціонувати в невеликих, добре знайомих групах, але мати труднощі у великих), щоб впоратися з непередбачуваністю соціальних взаємодій. Вони можуть демонструвати різний рівень здатності до адаптації в різних соціальних контекстах; 
• використання вербальних навичок ÷ дівчатка з АСД часто мають добре розвинені вербальні навички, що може допомогти їм маскувати труднощі з невербальною комунікацією. Вони можуть використовувати лексику та розмови, щоб приховати труднощі з розумінням більш тонких аспектів соціальних взаємодій;
• пошук окремих, близьких дружніх стосунків ÷ замість того, щоб намагатися інтегруватися у більші групи однолітків, дівчата з АСД можуть зосередитися на налагодженні глибоких, хоча й часто обмежених однією особою, дружніх стосунків. Ці близькі стосунки можуть забезпечувати соціальну підтримку без необхідності орієнтуватися у складних групових динаміках.

Важливо розуміти, що ці компенсаційні стратегії, хоча й допомагають у деяких ситуаціях, можуть також бути обтяжливими для дівчат, оскільки вимагають постійних зусиль і можуть призвести до виснаження або проблем з емоційним самопочуттям. 

Спектр аутизму та статеве дозрівання у дівчат

Найскладніший період для дівчат із спектром аутизму — це підлітковий вік, оскільки він пов’язаний із величезними, комплексними змінами, що відбуваються в цей час і зачіпають як фізичну, так і емоційну та соціальну сфери.

Зміни в тілі — надзвичайно складні для людей із спектром аутизму, що можуть викликати неприємні відчуття. З’являється волосся на тілі, змінюється його запах, починаються менструації та ростуть груди — все це може бути джерелом дискомфорту для дівчат з ASD, особливо з огляду на їхню підвищену сенсорну чутливість. Нові фізичні відчуття можуть викликати страх і невпевненість. Наприклад, через сенсорні особливості (наприклад, гіперчутливість до запаху чи певного матеріалу) дівчина з аутизмом може мати труднощі з підбором відповідних засобів гігієни під час менструації.

Зміни в груповому спілкуванні та взаємовідносинах — відбуваються зміни в ієрархії однолітків та в груповому спілкуванні, які люди з аутизмом можуть до кінця не розуміти. Тому вони починають відокремлюватися від групи однолітків. Вони можуть стати об’єктом глузувань, а в крайніх випадках — хейту ÷ через невідповідність правилам, відмінність у лексиці, молодіжному сленгу чи інших сферах інтересів. Багато дівчат у цей час починають цікавитися хлопцями, модою, косметичними процедурами, і саме про це здебільшого йдуть їхні розмови. Дівчатам із спектру стає дедалі важче приховувати себе, бо вони просто не цікавляться цими темами. Особи з аутизмом дуже часто зазнають утисків у школі та стають жертвами психологічного й фізичного насильства. У зв’язку з цим багато хто з них відчуває величезний стрес, який може проявлятися у вигляді агресії, автоагресії або посиленої рухової стереотипії. 

Відторгнення групою, в якій їм досі якось вдавалося функціонувати, може призвести до серйозної психічної кризи. Адже в період статевого дозрівання приналежність до групи однолітків стає визначальним фактором соціального статусу. Це може викликати у них дедалі сильніше відчуття самотності, відторгнення і навіть психічну кризу; 

Зміни в рівні статевих гормонів та регуляції емоцій — дія статевих гормонів може спричиняти значні коливання настрою, емоційну надчутливість та бурхливі реакції, а для людей із спектром аутизму розпізнавання та регулювання емоцій є величезним викликом. Тому в період статевого дозрівання у людей з аутизмом можуть частіше траплятися спалахи гніву або емоційні реакції, незрозумілі для оточення. Поширені серед підлітків-дівчат та жінок з ASC емоційні проблеми можуть призвести до появи тривожних розладів, депресії чи анорексії. 

Вчені помітили, що значна частина дівчат, у яких діагностували анорексію, має ознаки аутизму, наприклад, надмірну зосередженість на деталях. Це дозволяє припустити, що значна група дівчат, хворих на анорексію, може страждати на недіагностований аутизм. Деякі вчені навіть стверджують, що аж 23 % жінок з анорексією також мають аутизм.

Зміни у процесі самопізнання — підлітковий вік є періодом формування особистості та відкриття своєї ідентичності, зокрема гендерної та сексуальної орієнтації. Цей процес може тривати довше, ніж у однолітків. Тема сексуальності може виявитися складною, оскільки дівчата зі спектром часто мають труднощі з розпізнаванням намірів та інтерпретацією невербальної інформації (що може призвести навіть до сексуального насильства). Іноді їм важко розпізнавати межі — як свої, так і інших людей. Тому дівчата з аутистичним спектром особливо вразливі до емоційного насильства у стосунках та сексуального насильства. Підліткам із спектром часто важко зрозуміти відсутність взаємності, а прояв ними сексуального інтересу може порушувати межі та набувати форм насильства, наприклад, стеження.

Дівчата з АСД також можуть стикатися з труднощами в таких питаннях, як самооцінка, сприйняття власного тіла та вміння справлятися з очікуваннями щодо жіночності. Ці питання можуть бути особливо складними в контексті соціальних і культурних норм.

Підтримка дівчат з АСД у період статевого дозрівання має бути всебічною та враховувати як освіту щодо фізичних змін, так і емоційну підтримку, а також розвиток соціальних навичок. Важливо, щоб оточення таких дівчат — батьки, опікуни, вчителі та терапевти — усвідомлювало ці виклики та було готове надати необхідну підтримку, яка може включати поведінкову терапію, емоційну підтримку та статеве виховання, адаптоване до індивідуальних потреб та рівня розуміння.

Зрештою, підлітковий вік у дівчат із спектром аутизму — це час, сповнений викликів, але й можливостей. Надання їм належної підтримки може суттєво сприяти їхньому розвитку та самостійності в дорослому житті.

Неочевидні симптоми аутизму у дівчаток

Неочевидні симптоми аутизму у дівчаток часто ускладнюють діагностику цього розладу порівняно з їхніми однолітками чоловічої статі. Ось кілька прикладів таких більш тонких симптомів.

Соціальне маскування — дівчатка з аутизмом часто краще приховують свої соціальні труднощі, наслідуючи поведінку інших. Вони можуть спостерігати за однолітками чи персонажами з ЗМІ та наслідувати їх, навчаючись, як слід поводитися в різних соціальних ситуаціях. Це робить їхні труднощі менш помітними для сторонніх людей.

Незначні проблеми з комунікацією — вони можуть включати труднощі з розумінням підтексту, іронії чи сарказму. Дівчата з аутизмом також можуть мати проблеми з підтриманням відповідного темпу розмови або з розумінням значення мови тіла та інших невербальних сигналів.

Соціально прийнятні інтереси — дівчатка з аутизмом можуть мати нав’язливі інтереси, але часто вони є більш соціально прийнятними, ніж типові «чоловічі» захоплення, такі як потяги чи спортивна статистика. Їхні захоплення можуть стосуватися літератури, мистецтва, тварин або знаменитостей.

Сильна емпатія та емоційність — всупереч стереотипам, деякі дівчатка з аутизмом можуть виявляти глибоку емпатію та сильні емоційні реакції, які часто є інтенсивнішими, ніж у їхніх однолітків, що не мають розладів аутистичного спектру. Вони можуть бути дуже чутливими до емоцій інших, але мати труднощі з правильним розумінням цих емоцій та реагуванням на них.

Перфекціонізм і страх помилок — деякі дівчатка з аутизмом можуть виявляти сильний перфекціонізм і боятися робити помилки, що може призвести до уникнення ситуацій, у яких вони почуваються невпевнено.

Мінливі соціальні здібності — можуть проявлятися у мінливій здатності до адаптації в різних соціальних контекстах. Наприклад, вони можуть добре функціонувати в невеликих, добре знайомих групах, але мати труднощі у більших, менш структурованих соціальних середовищах.

Внутрішнє сприйняття світу — дівчатка з аутизмом можуть мати багате внутрішнє духовне життя, що іноді важко помітити стороннім спостерігачам. Вони можуть вести складні внутрішні монологи, створювати уявні світи або детальні сценарії, які відтворюють у своїх головах.

Щоб розпізнати ці неочевидні симптоми, потрібно уважно спостерігати та розуміти особливості аутизму у дівчаток. 

Підсумок

Ми сподіваємося, що ця стаття стала для вас джерелом цінної інформації щодо діагностики АСД у дівчаток.

Діагностика та лікування цього розладу вимагають комплексного підходу та співпраці багатьох фахівців. 

У «Senso Senso» ми надаємо комплексну підтримку в діагностиці та лікуванні проблем, пов’язаних із спектром аутизму.

Якщо у вас виникнуть запитання або вам знадобиться допомога, консультаційна служба Senso Senso завжди до ваших послуг.

Бібліографія:

1. Ринкевич, А., Луцька, І., Фризе, М. (2012). Дівчата з аутизмом та синдромом Аспергера з високим рівнем функціонування — причини рідкісного діагностування, опис випадків. Психіатрія, 9(2), 43–52.
2. Ринкевич, А., Луцька, І. (2015). Розлади аутистичного спектру у дівчат — супутні психопатологічні синдроми. Статеві відмінності в клінічній картині. «Psychiatria Polska».
3. Врона, Й., Йозефацька, Е. (2021). Ранні симптоми спектру аутизму — огляд досліджень. Інститут освітніх досліджень.
4. Урбаняк-Зайць, Д. (2024). Реконструкція досвіду жінки з розладами аутистичного спектру. LRP — Лінгвістика, Різноманітність, Педагогіка.
5. Дзержан, А. (2024). Підтримка розвитку дитини з розладами аутистичного спектру — виклики для батьків. Педагогічно-освітній квартальник.
6. Медійний образ дітей із розладами аутистичного спектру. (2016). Огляд освітніх досліджень.
7. Нотбом, Е. (2016). 1001 порада для батьків і терапевтів дітей з аутизмом та синдромом Аспергера. Видавництво Ягеллонського університету.
8. Моррісон, Дж., Флегель, К. (2018). Діагностичне інтерв’ю з дітьми та підлітками. Діагностика відповідно до DSM-5. Видавництво Ягеллонського університету.
9. Хендрікс, С. (2018). Жінки та дівчата з аутистичним спектром. Від раннього дитинства до похилого віку. Видавництво Ягеллонського університету.