Тренінг із розвитку соціальних навичок для дітей

Тренінг соціальних навичок, який для стислості називають ТСН, у найпростішому розумінні можна описати як активну терапію у формі семінарів, що проводяться у групі осіб, близьких за віком або зі схожим рівнем функціонування.

Метою TUS є розвиток емоційно-соціальних компетенцій шляхом моделювання (тобто навчання через спостереження та наслідування) та закріплення правильних моделей поведінки. Метод TUS має багато переваг. Він дозволяє відпрацювати, виправити або повністю змінити певні моделі поведінки на бажані чи соціально прийнятні.

1. Що таке соціальні навички?

Соціальні навички — це сукупність компетентностей, необхідних для ефективної комунікації, взаємодії та міжособистісної співпраці, а також для того, щоб справлятися з різноманітними ситуаціями за участю інших людей. 

До важливих соціальних навичок ми відносимо насамперед:

• вербальну та невербальну комунікацію — вміння висловлювати свої думки та почуття за допомогою слів, інтонації, мови тіла, жестів та міміки,
• активне слухання — здатність уважно слухати інших, розуміти їхню точку зору та виявляти емпатію,
• асертивність — вміння висловлювати свої потреби, почуття та межі, поважаючи себе та інших, водночас уникаючи агресивної чи поступливої поведінки,
• емпатію — здатність розуміти почуття, потреби та точку зору інших людей, що дозволяє покращити комунікацію та налагодити міцні стосунки,
• співпраця та робота в команді — вміння взаємодіяти з іншими, розподіляти завдання, приймати рішення та прагнути до спільних цілей,
• вміння вирішувати конфлікти — здатність розпізнавати конфліктні ситуації, керувати ними та прагнути до конструктивних рішень,
• налагодження та підтримання стосунків — вміння встановлювати контакти, заводити друзів, підтримувати здорові стосунки з іншими людьми та вирішувати проблеми у стосунках,
• емоційну інтелігенцію — здатність розпізнавати та регулювати власні емоції, справлятися зі стресом, а також розуміти емоції інших людей і реагувати на них.

На жаль, нерідко трапляється, що людям потрібна підтримка у формуванні важливих соціальних навичок. Чому?

Ось кілька найпоширеніших причин:

• особистість і темперамент — деякі риси особистості, такі як інтровертність, сором’язливість чи соціальна тривога, нерідко ускладнюють розвиток соціальних навичок. Люди з такими рисами можуть уникати соціальних ситуацій, що призводить до меншого досвіду взаємодії з іншими;
• виховання та оточення — соціальні навички часто формуються в дитинстві. Якщо людина зростає серед однолітків або в родині, де бракувало необхідних соціальних зразків для наслідування, вона може мати труднощі з розвитком цих навичок,
• вплив технологій — сучасні технології, такі як смартфони та соціальні мережі, часто призводять до зменшення кількості безпосередніх соціальних взаємодій, що може впливати на розвиток цих навичок, особливо у дітей та молоді,
• порушення розвитку — люди з розладами аутистичного спектру, синдромом Аспергера, СДУГ або іншими розладами можуть мати труднощі з соціальними навичками. У цих випадках такі труднощі зумовлені відмінностями у функціонуванні мозку та когнітивних процесах,

Для таких людей ідеальним засобом для розвитку чи засвоєння цих надзвичайно важливих навичок є використання так званих TUS. 

Варто зазначити, що тренінг із соціальних навичок може бути дуже корисним не лише для тих, хто потребує допомоги в набутті таких навичок, а й для тих, хто бажає їх удосконалити.

TUS часто обирають:

• батьків — щоб краще спілкуватися та співпрацювати з дітьми, партнерами, вчителями,  
• працівників різних професій — щоб удосконалити навички ефективнішого спілкування з колегами, клієнтами чи керівництвом, 
• людей похилого віку — щоб справлятися зі змінами, пов’язаними з віком, підтримувати активні стосунки з родиною, друзями та громадою,
• особи, які прагнуть підвищити свою самооцінку, самоусвідомлення та впевненість у собі шляхом вдосконалення своїх соціальних навичок.

Усі ці групи, а також багато інших, яких ми тут не згадали, можуть скористатися послугами TUS, щоб завдяки терапії досягти позитивних змін у своєму житті. Однак у цій статті ми зосереджуємо увагу насамперед на тому, як TUS може допомогти дітям.

Тренування TUS для дітей

Програма TUS для дітей — це групова робота у формі ігор та вправ, спрямованих на навчання правильному соціальному функціонуванню. Завдяки таким тренуванням діти мають можливість засвоїти бажані моделі поведінки в емоційно безпечному та доброзичливому середовищі, щоб згодом застосовувати їх у повсякденному житті, наприклад, вдома чи в школі.

Розвиток соціальних навичок може бути особливо корисним для дітей у подоланні:

• труднощі у спілкуванні — діти, які мають проблеми з самовираженням, розумінням інших або налагодженням вербального та невербального контакту, можуть скористатися TUS, щоб покращити свої комунікативні навички,
• проблеми з налагодженням стосунків — діти, яким важко налагоджувати та підтримувати стосунки з однолітками, вчителями чи членами сім’ї, можуть навчитися будувати здорові та тривалі стосунки під час програми TUS,
• низька самооцінка та відсутність впевненості в собі — діти, які мають проблеми з самооцінкою та впевненістю в собі, можуть отримати підтримку в TUS, навчаючись позитивно сприймати себе та долати негативні переконання,
• емоційні труднощі — діти, які мають проблеми з контролем емоцій, таких як гнів, смуток чи страх, можуть під час програми TUS навчитися технікам управління емоціями та здоровішому вираженню почуттів,
• проблеми з асертивністю — діти, яким важко висловлювати власні потреби та встановлювати межі, можуть у процесі TUS навчитися асертивності та впоратися з конфліктними ситуаціями,
• проблеми з поведінкою — діти з агресивною або опозиційно-бунтівною поведінкою можуть під час програми TUS навчитися стратегій подолання конфліктів, контролю над своєю імпульсивністю та налагодження здорових стосунків.

TUS також може надавати підтримку дітям, які тимчасово опинилися у дуже складній ситуації, наприклад, через розлучення батьків або смерть близької людини. Ці екстремальні ситуації можуть викликати почуття, з якими дитина не може впоратися.  Завдяки тренуванню дитині може бути легше назвати та зрозуміти свої емоції.

Перед участю у тренінгу не обов’язково мати офіційний діагноз. Програма TUS доступна для широкого кола осіб — як для тих, хто має труднощі у сфері соціальних навичок, так і для тих, хто прагне їх удосконалити. 

У випадку дітей із певними труднощами, такими як розлади аутистичного спектру, СДУГ або тривожні розлади, рекомендується проконсультуватися зі спеціалістом, який оцінить, чи буде тренування за методом TUS ефективною допомогою та в якій мірі. 

Діагноз також допоможе адаптувати тренування TUS до індивідуальних потреб дитини. Наприклад, він допоможе тренерам врахувати специфічні труднощі, пов’язані з конкретним розладом, і відповідно адаптувати програму або методи роботи, щоб це принесло дитині максимальну користь. 

Варто підкреслити, що співпраця тренерів з батьками, вчителями чи іншими фахівцями з метою отримання додаткової інформації, необхідної для кращої роботи з дітьми, є основою якісного та ефективного тренінгу соціальних навичок.

Що означає TUS на практиці?

На практиці програма TUS для дітей — це різноманітні заняття, ігри та методи роботи, підібрані відповідно до віку учасників.

У психологічній термінології їх узагальнено називають «активізуючими методами». Ці методи мають на меті створити мотивуюче та безпечне середовище для дітей, щоб вони могли відпрацьовувати соціальні навички в інтерактивній та практичній формі.

Найчастіше у роботі з дітьми добре себе зарекомендували:

• рольова гра (рольова гра) — учасники розігрують сценки, імітуючи різні соціальні ситуації, щоб у безпечному та контрольованому середовищі відпрацьовувати такі навички, як комунікація, асертивність чи вміння вирішувати конфлікти,
• мистецтво та творчість — використання мистецтва, музики, письма чи танцю як засобів вираження емоцій, спілкування та розвитку соціальних навичок,
• дискусії та мозкові штурми — діти беруть участь у групових дискусіях, діляться своїми думками та ідеями, слухають інших і вчаться домовлятися у разі розбіжностей у поглядах,
• практичні вправи — діти мають можливість на практиці застосувати соціальні навички, наприклад, вести розмови, вирішувати конфліктні ситуації або висловлювати власні почуття та потреби,
• історії та аналіз випадків — учасники обговорюють конкретні ситуації чи історії, а потім аналізують, що можна зробити краще або інакше в таких ситуаціях,
• вправи в парах та групах — учасники співпрацюють між собою, щоб вирішувати завдання, які вимагають спілкування, співпраці та переговорів,
• ігри та розваги — активні та інтерактивні ігри та розваги, що розвивають соціальні навички, такі як співпраця, комунікація, емпатія чи вирішення конфліктів. Настільні ігри, командні ігри чи ігри, що розвивають емпатію, можуть бути дуже ефективними,
• зворотний зв’язок — учасники отримують відгуки від ведучого та інших учасників щодо своєї поведінки, спілкування та прогресу у розвитку соціальних навичок,
• тренінг з релаксації та техніки подолання стресу — учасники вивчають різні техніки релаксації, медитації та дихання, які можуть допомогти їм впоратися зі стресом і складними емоціями в соціальних ситуаціях.

Застосування різних методів активізації та їхнє поєднання у спосіб, який є оптимальним для учасників, робить тренінг цікавим, ефективним, веселим і приємним для дітей.

Тематичні блоки в TUS

Тренінг TUS можна розділити на тематичні блоки, які зосереджуються на окремих аспектах соціальних навичок.

Найпоширеніші блоки — це:

• комунікація — цей блок зосереджується на комунікативних навичках, таких як вербальна та невербальна комунікація, активне слухання, а також вираження своїх думок, почуттів і потреб,
• встановлення стосунків — цей блок зосереджується на налагодженні та підтримці стосунків з іншими, як з однолітками, так і з дорослими, у різних соціальних контекстах,
• емпатія та емоційний інтелект — у цьому блоці учасники навчаються розуміти почуття та потреби інших людей, виявляти емпатію та справлятися з власними емоціями,
• асертивність та вирішення конфліктів — цей блок зосереджується на навичках асертивного висловлення своїх потреб і меж, а також на стратегіях конструктивного вирішення конфліктів,
• співпраця та робота в команді — цей блок зосереджується на навичках роботи в команді, розподілі обов’язків, прийнятті спільних рішень та прагненні до досягнення спільних цілей,
• самосвідомість та самооцінка — у цьому блоці учасники вчаться розпізнавати свої сильні та слабкі сторони, цінності, цілі та переконання, що дозволяє їм краще розуміти себе та інших,
• подолання стресу та складних ситуацій — цей блок присвячений стратегіям подолання стресових, складних або конфліктних ситуацій, таких як контроль гніву, релаксація та асертивність,
• підвищення самооцінки та впевненості в собі — цей блок має на меті зміцнити віру в себе та самооцінку учасників, що дозволяє їм краще функціонувати в суспільстві.

Розподіл на блоки дозволяє організувати навчання та відпрацювання різних соціальних навичок у більш впорядкований та систематичний спосіб. Учасники можуть зосередитися на обраних темах і розвиватися в цій сфері оперативно та ефективно. Однак під час занять тематичні блоки зазвичай зазнають змін і комбінуються залежно від потреб учасників групи. 

Ось приклади тренінгів, під час яких у роботі з учасниками поєднано тематичні блоки з метою розвитку навичок у конкретній сфері.

Тут ми показуємо, наскільки різноманітними, цікавими та захоплюючими є ці заняття. Дітям не нудно, завдяки чому вони швидко досягають успіхів.

Тренінг TUS для дітей — налагодження стосунків

Навчання в цій сфері має на меті навчити дітей налагоджувати та підтримувати здорові стосунки з однолітками, вчителями, братами та сестрами, а також іншими людьми, з якими вони можуть зустрічатися у суспільному житті.

Тренінг TUS може охоплювати такі аспекти, пов’язані з налагодженням стосунків:

• встановлення контакту — тобто навчання дітей, як налагоджувати контакт з іншими, наприклад, за допомогою посмішки, привітання, відкритих запитань чи спільних інтересів,
• формування довіри — тобто демонстрація дітям, як формувати довіру через чесність, послідовність, прояв поваги та дотримання обіцянок,
• активне слухання — тобто навчання дітей, як зосередитися на співрозмовнику, ставити запитання та давати зворотний зв’язок, щоб показати, що вони слухають і розуміють, про що говорять інші,
• вираження почуттів та емоцій — тобто навчання дітей, як висловлювати свої почуття та емоції у відповідний та зрозумілий для інших спосіб, наприклад, кажучи «Мені сумно, коли…», замість того, щоб кричати чи плакати,
• вміння працювати в команді — тобто навчити дітей, як співпрацювати з іншими, розподіляти завдання, прислухатися до ідей інших людей та приймати спільні рішення,
• асертивність — тобто навчання дітей, як висловлювати свої потреби, почуття та межі в асертивній манері, поважаючи себе та інших, водночас уникаючи агресивної або поступливої поведінки,
• вміння вирішувати конфлікти — навчання дітей розпізнавати конфлікти, висловлювати свої почуття та потреби, а також прагнути вирішувати проблеми конструктивно та мирно,
• підтримка стосунків — тобто навчання дітей, як дбати про свої стосунки з іншими через регулярний контакт, прояв розуміння та підтримки, прощення та прохання про прощення, а також вирішення проблем, які можуть виникнути у стосунках.

Тренінг TUS для дітей — самопрезентація

Тренінг TUS також може охоплювати питання, пов’язані з самопрезентацією, тобто вмінням подавати себе іншим у позитивному та автентичному світлі. Навчання самопрезентації може допомогти дітям набути впевненості в собі та легше налагоджувати стосунки.

Ось деякі аспекти самопрезентації, які можна обговорювати та відпрацьовувати з дітьми під час тренувань за програмою TUS: 

• представлення себе — навчання дітей, як впевнено та ввічливо представлятися іншим, називаючи своє ім’я, вік, інтереси чи інформацію про сім’ю,
• мова тіла — усвідомлення дітьми того, наскільки важливою є постава, жести та міміка під час спілкування з іншими. Наприклад, підтримання зорового контакту, посмішка, рівна постава чи відкриті жести,
• вираження власних здібностей та досягнень — навчання дітей розповідати про свої вміння, захоплення та успіхи скромно, але впевнено, 
• стиль одягу — пояснення дітям, наскільки важливо одягатися відповідно до нагоди та оточення, звертаючи увагу на охайність і зручність, а також на те, як зовнішній вигляд може вплинути на враження, яке ми справляємо на інших,
• чіткі та зрозумілі висловлювання — навчання дітей говорити чітко, з відповідною гучністю, інтонацією та темпом, щоб інші могли зрозуміти суть висловлювання,
• вміння розмовляти на різні теми — навчання дітей вести розмови на різні теми, ставити запитання, ділитися своїм досвідом та інтересами, а також слухати інших,
• як справлятися з критикою та негативними відгуками — навчити дітей конструктивно й впевнено реагувати на негативні коментарі чи критику, не дозволяючи їм впливати на їхню самооцінку,
• навчання говорити «ні» — навчання дітей, як відмовляти в впевненій манері.

Тренування TUS для дітей — контроль гніву

Контроль гніву є важливим аспектом емоційного розвитку та формування соціальних навичок, оскільки вчить дітей здоровим способам подолання негативних емоцій.

У рамках тренінгу TUS проводяться різні вправи та заходи, які допомагають дітям краще розуміти гнів та справлятися з ним:

• розпізнавання емоцій — діти вчаться розпізнавати почуття гніву, а також емоційні та фізіологічні ознаки, що супроводжують гнів, такі як напруження м’язів, прискорене серцебиття чи зміна тону голосу,
• вираження емоцій — діти вчаться висловлювати свої почуття гніву в асертивній манері, але водночас з повагою до інших. Вправи можуть включати рольові ігри, під час яких діти моделюють конфліктні ситуації та вчаться говорити про свої почуття, замість того щоб реагувати агресивно,
• техніки релаксації — діти вивчають різні техніки релаксації, такі як глибоке дихання, медитація чи техніки м’язової релаксації, які можуть допомогти їм заспокоїтися у стресових ситуаціях або коли вони розлючені,
• вирішення проблем – діти вчаться справлятися з ситуаціями, що викликають гнів; наприклад, вони можуть розвивати навички ведення переговорів, досягнення компромісу або пошуку альтернативних шляхів вирішення конфліктів,
• емпатія — діти вчаться розуміти та поважати почуття інших людей, що може допомогти їм вгамувати гнів. Вправи можуть включати навчання бачити ситуацію з точки зору інших людей, співчуття та усвідомлення наслідків своєї поведінки,
• заміна негативних думок — діти вчаться замінювати негативні думки, які можуть призвести до гніву, на позитивні або раціональні. Тренер може працювати з дітьми над виявленням ірраціональних переконань та впровадженням більш конструктивного мислення,
• управління стресом — діти вчаться справлятися зі стресом, який може бути причиною гніву. Техніки управління стресом можуть включати як навички подолання складних ситуацій, так і стратегії зменшення стресу — наприклад, заняття спортом, розмова з кимось, кому довіряють, або приділення часу розслаблюючим захопленням,
• практика та закріплення — діти вчаться застосовувати щойно набуті навички в різних ситуаціях, що дозволяє їм закріпити ці навички та використовувати їх у повсякденному житті. Тренер може проводити групові вправи, дискусії та аналіз повсякденних ситуацій, щоб допомогти дітям у практичному застосуванні нових навичок,
• соціальна підтримка — діти вчаться шукати соціальну підтримку у сім’ї, вчителів, однолітків або дорослих опікунів, які можуть допомогти їм впоратися з гнівом та емоційними викликами.

Фактори, що впливають на ефективність TUS

Що зробити, щоб дитина отримала максимальну користь від участі в програмі TUS?

Можна вжити кілька заходів.

По-перше, слід вибрати програму, яка відповідає віку, потребам та рівню вашої дитини. Варто перевірити, чи програма базується на перевірених методах і чи мають викладачі відповідну кваліфікацію та досвід.

По-друге, заохочувати дитину до активної участі. Учасників тренінгу слід заохочувати до активної участі в заняттях, до того, щоб вони ставили запитання, ділилися своїми думками та почуттями, а також відпрацьовували нові навички в безпечному та сприятливому середовищі.

По-третє, підтримувати дитину вдома. Батьки відіграють величезну, ключову роль у підтримці своєї дитини під час тренувань.

Вони можуть робити це різними способами, зокрема:

• регулярно співпрацювати з тренером, щоб на постійній основі відстежувати прогрес дитини, обговорювати можливі проблеми,
• мотивувати дитину до старанної та активної співпраці під час тренування,
• давати дитині можливість відпрацьовувати набуті навички у повсякденних ситуаціях вдома, ділитися з нею своїми спостереженнями та заохочувати її замислитися над тим, що вдалося, а що можна покращити,
• хвалити успіхи, цінувати зусилля дитини, адже заохочення та визнання є потужним стимулом для подальшого розвитку,
• надавати дитині емоційну підтримку, допомагати їй зрозуміти свої почуття, думки та переживання, пов’язані з ТУС,  
• допомагати в організації часу, щоб дитина могла відвідувати заняття TUS, а також приділяти час відпрацюванню соціальних навичок у повсякденному житті.

Як довго повинні тривати ТУС?

Перші результати програми TUS стають помітними залежно від індивідуальних потреб та здібностей учасника занять. Щоб дитина змогла сформувати нові компетенції, а потім вміла їх застосовувати, потрібно щонайменше 8–12 тижнів тренувань. 

Найкращі результати досягаються, коли програма вписується в навчальний рік і триває в середньому 9 місяців (з урахуванням святкових та канікулярних перерв). Це дозволяє забезпечити включення до програми ключових тематичних блоків. 

Тривалість одного заняття TUS становить, залежно від віку дитини (чим молодша дитина, тим коротше заняття), від приблизно 45 хвилин до 90 хвилин. Заняття повинні проводитися щонайменше раз на тиждень. Чим молодші діти, тим меншою має бути група (4–6 осіб для молодших дітей, 8–10 осіб для старших). 

Дуже важливо, щоб заняття проводили особи, які мають відповідну кваліфікацію, тобто знання та навички, необхідні для роботи з дітьми, розуміння потреб дитини у розвитку, а також знання та вміння застосовувати інтерактивні методи у роботі з групою.

TUS у Центрі для дітей та сімей «Діалог»

Тренінг із соціальних навичок у Центрі для дітей та сімей «Діалог» — це індивідуальна програма навчання та вдосконалення соціального функціонування. У Центрі для дітей та сімей «Діалог» тренінг соціальних навичок (TUS) завжди проводить сертифікований терапевт, який має досвід роботи з дітьми, підлітками або дорослими. 

Цикл занять поділений на 9 тематичних блоків, реалізація яких завжди відбувається відповідно до потреб конкретної групи. Методи роботи підбираються з урахуванням віку учасників, їхніх можливостей та виявлених труднощів, щоб якомога ширше сприяти їхньому розвитку.

Щоб забезпечити якнайкраще підбирання групи, перші 4 заняття є адаптаційними семінарами, під час яких терапевт формує групу таким чином, щоб усі учасники почувалися комфортно та мали оптимальні умови для роботи.

Далі визначається програма занять та спосіб її реалізації, щомісяця інформуючи батьків про теми, що вивчаються, та методи роботи. 

Оскільки TUS має характер закритих груп, а програма передбачає опрацювання тем у визначений термін, після 4-ї зустрічі ми намагаємося не вносити змін до складу групи. Це має ключове значення для забезпечення згуртованості групи, а також почуття безпеки її учасників та проходження ними всієї програми тренувань.

Бібліографія:

1. Аргіл, М. (2002). Психологія міжособистісних стосунків. Варшава: PWN.
2. Големан, Д. (1997). Емоційна інтелігенція. Познань: Media Rodzina.
3. Яклевич, Г. (2010). Тренування соціальних навичок у дітей та молоді. Варшава: Наукове видавництво PWN.
4. Красович-Купіс, Г. (2008). Розвиток та порушення мовних компетенцій у дітей. Люблін: UMCS.
5. Ліберська, Г., та Матушевська, М. (2016). Соціальне функціонування дітей та молоді — передумови та наслідки. Варшава: Difin.
6. Матчак, А. (2001). Когнітивні стилі — їхня структура, зумовленість та функції. Варшава: PWN.
7. Пісула, Е. (2019). Аутизм. Причини, симптоми, терапія. Варшава: PWN.
8. Портер, Л. (2013). Розуміння складної поведінки дітей. Варшава: «Fraszka Edukacyjna».
9. Спіонок, Г. (1985). Порушення розвитку учнів та шкільні невдачі. Варшава: PWN.