Слухове оброблення — Що таке порушення слухового оброблення та як їх лікувати?

Чи замислювався ти коли-небудь над тим, як вміння слухати, а не лише чути, впливає на всебічний розвиток людини?

Вухо служить не лише для слухання. Воно також стимулює мозок і забезпечує рівновагу. Хороший слух відіграє провідну роль у розвитку особистості людини. Проблема виникає, коли ми маємо справу з порушеннями слухового сприйняття (auditory processing disorder – APD, або central auditory processing disorder – CAPD). Це комплекс симптомів, що виникають внаслідок порушення роботи слухового апарату, спричиненого аномаліями на рівні центральної нервової системи. Інакше кажучи: дитина чує (базові обстеження слуху не виявляють проблем), але не слухає; вона поводиться та функціонує так само, як діти з порушенням слуху. 

Ці порушення зазвичай плутають із фізичним порушенням слуху, тобто з втратою слуху. Однак у дітей з APD як рецептивний, так і провідний слух є нормальними. Ця дисфункція виникає в центральній, нервовій частині слухової системи і проявляється у неправильній обробці слухових подразників, а не у порушенні самого слуху. Мозок людини з порушеннями слухової обробки не здатний розпізнавати та інтерпретувати звуки, зокрема й звуки мовлення. 

Що стосується причин виникнення цих розладів, то часто вони залишаються невідомими, але до факторів ризику, які можуть впливати на розвиток APD, належать:

• генетична схильність,
• передчасні пологи,  
• гіпоксія під час пологів,
• травми голови,
• отруєння свинцем,
• часті та хронічні інфекції, запалення середнього вуха,
• зв’язок з іншими розладами, такими як дислексія, СДУГ або розлади мовленнєвого розвитку.

Фактором ризику може бути також надто тривалий час, проведений перед телевізором та комп’ютером.

Як проявляється АДП 

Вухо є дуже важливим каналом передачі інформації та подразників із зовнішнього середовища. Відсутність належного стимулювання та активізації кори головного мозку призводить до погіршення нашого самопочуття, ми легше піддаємося погіршенню настрою та важче справляємося зі стресом. Порушення слухової обробки інформації також проявляються у вигляді різноманітних труднощів у повсякденному житті і, звісно, можуть бути різними у різних людей, а їхня інтенсивність також може варіюватися. Люди з порушеннями слухової обробки інформації:

• мають труднощі з розумінням розмов у групі або в галасливих місцях (таких як ресторани, магазини чи шкільний коридор), через це можуть пропускати або неправильно тлумачити слова чи фрагменти висловлювань,
• часто просять інших повторити інформацію або запитують: «Що ти сказав?», що зумовлено повільнішим темпом обробки слухової інформації; їм потрібно більше часу, щоб зрозуміти інформацію, яку їм передають,
• мають труднощі з тим, щоб стежити за розмовою у фільмах, телепрограмах чи подкастах,
• мають труднощі з розрізненням звуків, що звучать схоже, наприклад «б» і «п», «с» і «ш», що може призвести до помилок у читанні та письмі,
• мають труднощі із запам’ятовуванням слів та словесної інформації (наприклад, інструкцій або телефонних номерів); можуть забувати слова чи вирази, які щойно почули,
• мають труднощі з розумінням довгих і складних речень, особливо коли вони містять багато інформації,
• мають труднощі з розумінням інтонації або емоцій у мовленні інших людей,
• вони відчувають розчарування через труднощі у спілкуванні, що може призвести до уникнення соціальних ситуацій,
• діти з цими порушеннями можуть мати труднощі з навчанням читання, письма та розвитком мовних навичок на рівні своїх однолітків.

Як ADP може впливати на різні сфери життя 

Порушення слухового сприйняття, які впливають на здатність розуміти та обробляти звуки й мовлення, мають широкий спектр наслідків у різних сферах повсякденного життя людини. Ось деякі з них.

У сфері комунікації людина з порушеннями слухового сприйняття може мати труднощі з розумінням мови, особливо в галасливих або багатолюдних місцях, що ускладнює сприйняття нею важливої інформації під час розмов. Це може призвести до непорозумінь і розчарування як у неї самої, так і в її співрозмовника. 

Це природним чином веде до наступної сфери — соціальної. Якщо через труднощі в спілкуванні людина з порушеннями слухового сприйняття буде уникати соціальних ситуацій, уникати налагодження та підтримання стосунків, вона може опинитися в соціальній ізоляції. Така ситуація ускладнить їй набуття нового досвіду. 

У сфері емоційного самопочуття порушення слухового сприйняття можуть призводити до фрустрації, зниження самооцінки та впевненості в собі, особливо коли людина часто не може зрозуміти інших або її неправильно розуміють. Тривалі недіагностовані порушення можуть призвести до тривожних станів або депресії.

У сфері праці дорослі з АДП можуть стикатися з труднощами у виконанні професійних обов’язків, наприклад, у розумінні вказівок, спілкуванні з колегами чи розумінні фахової термінології. Це може впливати на професійну ефективність та міжособистісні стосунки.

У сфері освіти, яка стосується насамперед дітей, порушення слухового сприйняття можуть спричиняти труднощі з навчанням читання, письма та, загалом, з вивченням мови. Дітям може знадобитися додаткова освітня підтримка, а відсутність діагнозу та терапії може призвести до затримок у навчанні.

У повсякденному житті порушення слухової обробки інформації можуть негативно впливати на такі звичні ситуації, як покупки, користування громадським транспортом, звернення до лікаря чи користування електронними пристроями.

Порушення слухового сприйняття у дітей із СДУГ та з розладами аутистичного спектру

У дітей із СДУГ та порушеннями слухового сприйняття можуть спостерігатися:

• труднощі з концентрацією уваги на мовленні чи інших звуках, що може призвести до пропускання важливої інформації під час розмов або на уроках,
• гіперактивність та імпульсивність, оскільки вони частіше перебивають співрозмовників або поводяться імпульсивно під час усного спілкування,
• труднощі з розумінням вказівок або інструкцій, особливо коли їх дають швидко або в хаотичних ситуаціях,
• втома та розчарування, оскільки спроба зосередитися на прослуховуванні та розумінні мовлення може бути для них особливо виснажливою.

У дітей із розладами аутистичного спектру та порушеннями слухового сприйняття можуть спостерігатися:

• труднощі з розумінням вербальної мови, що може ускладнювати її сприйняття та інтерпретацію, особливо в соціальних ситуаціях,
• надмірна чутливість до шуму чи певних звуків, що може призвести до надмірних реакцій на них,
• труднощі з налагодженням зорового контакту, що може впливати на здатність розуміти усну мову,
• повторювані форми поведінки, пов’язані зі звуками або мовою, такі як ехолалія,
• труднощі з розумінням невербальної мови, тобто інтонації голосу, жестів, міміки обличчя та інших елементів невербальної комунікації.

В обох випадках — як при СДУГ, так і при розладах аутистичного спектру — діагностика та лікування порушень слухового сприйняття вимагають співпраці з командою фахівців, таких як логопеди, психологи та ерготерапевти. Правильна терапія та підтримка можуть допомогти цим дітям розвивати комунікативні навички та долати труднощі, пов’язані зі слуховою обробкою інформації.

Терапевтичні методи

Порушення слухового сприйняття можуть вимагати різних форм терапії та втручань, які допомагають поліпшити слухове сприйняття та функції слуху, а отже — інтелектуальний потенціал. «Neuroflow», метод Йохансена та метод Томатіса — це три різні терапевтичні методи, що застосовуються для поліпшення сенсорних та комунікативних функцій. Ось короткий огляд цих методів.

Neuroflow — активне слухове тренування

Це інноваційний метод тренування, призначений насамперед для дітей, у яких виникають проблеми з правильним слуховим сприйняттям, а також для дітей із психоруховою гіперактивністю (наприклад, із СДУГ), що базується на вправах для розвитку вищих слухових функцій. Цей перший у Польщі інтерактивний тренінг активного слухання можна проводити в зручних для себе умовах — у кабінеті терапевта, вдома або будь-де інде, якщо є доступ до комп’ютера. Її автором є доктор Анджей Сендерський — науковець, лікар-отоларинголог, спеціаліст-аудіолог та фоніатр. Терапія може також включати рухові та сенсорні вправи, а також технології біофідбеку та нейрофідбеку.

З метою діагностики центральних порушень слуху проводять обстеження дітей віком 4–5 років. Це найкращий час для встановлення діагнозу та початку терапевтичного процесу.

Neuroflow — це не лише робота над слухом та сприйняттям звуків. Це, значною мірою, вправи, що закріплюють уявлення про власне тіло, слухово-зорово-рухову координацію, вправи на орієнтацію в просторі та вправи на рівновагу. Слуховий тренінг проводиться на інтернет-платформі. Проходження терапії дає можливість подовжити слухову пам’ять, покращити звукову увагу, навчитися писати та читати, розрізняти звуки мови, покращити розподіл уваги, забезпечити активний розвиток мовлення та правильну артикуляцію.

Програма тренувань підбирається індивідуально для кожної дитини та з урахуванням її потреб. Тренувальні сесії проводяться в середньому тричі на тиждень, і кожна з них триває приблизно 20–25 хвилин. Важливою є робота батьків з дитиною не тільки під час сесій, але й поза ними, оскільки виконання додаткових вправ значно сприяє досягненню найкращих результатів. Кожен повний курс тренувань триває загалом 8 місяців і поділяється на 3 етапи.

Підставою для початку терапії є проведення актуального обстеження слуху разом з оцінкою функцій часового та частотного аналізу.

Варто підкреслити, що Neuroflow — це активна форма тренування. Він включає вправи на розуміння мови в умовах різних заважаючих подразників — від приємних, таких як спів птахів чи шум моря, через нейтральні розмови багатьох людей, аж до дратівливих, як-от звук електричної зубної щітки. Це вимагає від дитини зосередженості, щоб вона якнайкраще виконувала поставлені перед нею завдання. Рівень складності завдань підлаштовується під можливості дитини та змінюється адаптивно, що означає: коли дитина відповідає правильно, система ускладнює завдання, а коли відповідає неправильно — спрощує. 

Результати, яких дозволяє досягти Neuroflow:

• розрізнення звуків із особливим акцентом на мовлення,
• оптимізація процесів навчання (насамперед запам’ятовування) та письма,
• ефективніше вивчення іноземних мов,
• здатність тривалий час зосереджувати увагу на голосі мовця (наприклад, вчителя) попри наявність фонових шумів,
• здатність розподіляти увагу в ситуаціях, коли кілька людей говорять одночасно,
• швидший і кращий розвиток мовлення та артикуляції інших звуків.

Метод Йохансена — індивідуальне моделювання слуху

Метод Йохансена, відомий також як «Johansen Sound Therapy», — це терапія, заснована на звуках і музиці, яка має на меті поліпшення слуху та слухового сприйняття. 

Терапія полягає у прослуховуванні музики та звуків, спеціально записаних на синтезаторі та підібраних відповідно до індивідуальних потреб пацієнта з метою стимуляції та тренування слухового апарату. Для цієї форми терапії не потрібне спеціальне обладнання — достатньо «домашніх» зовнішніх дротових навушників та CD-програвача. Її можна успішно застосовувати вже у немовлят (у модифікованій версії) та дітей, які досягли 3-річного віку. 

Великою перевагою методу Йохансена є можливість проходити терапію в затишку власного дому. Після проведення обстежень кожен пацієнт отримує індивідуальну терапевтичну програму, записану на компакт-дисках, яку він щодня прослуховує лише близько 10 хвилин у навушниках. Терапія за цією методикою триває досить довго — приблизно 6–10 місяців, а прогрес і стан пацієнта перевіряються кожні 4–8 тижнів. 

Слухове тренування за методом Йохансена рекомендується пацієнтам із різноманітними розладами, зокрема з аутизмом, СДУГ, дислексією, звуковою гіперчутливістю, затримкою мовного розвитку (ЗМР), порушеннями слухового сприйняття, дитячим церебральним паралічем, порушеннями уваги та концентрації.

Метод Томатіса, відомий як метод «Електронного вуха» 

Ця методика базується на звуках і музиці, її розробив французький професор медицини, отоларинголог і терапевт Альфред Томатіс. Він проводив дослідження в галузі отоларингології, фоніатрії та неврології, присвячені зв’язку між слухом, голосом, мовленням і мовою, а також їхньому впливу на якість життя людини. Він виявив, що вухо є дуже важливим каналом передачі інформації та подразників із зовнішнього середовища, а звук виконує не лише інформаційну функцію, а й є дуже важливою стимуляцією для кори головного мозку. За Томатісом, наш слух впливає на наше сприйняття світу, на розвиток мовлення, навчання, якість соціальних взаємодій та на функціонування нашого організму.

Він також ввів розрізнення між двома процесами: чуттям і слуханням. Він вважав, що чуття є пасивним процесом, який залежить від стану органу слуху, тоді як слухання, тобто слухова увага, є активним процесом, що полягає у свідомому сприйнятті звукових подразників, виділенні з навколишнього середовища важливих звуків і отриманні таким чином інформації про навколишній світ.

Чому метод Томатіса діє?

Виходячи з того, що звук виконує не лише інформаційну функцію, а й стимулює роботу кори головного мозку, він розробив метод тренування слухової уваги, який також називають слуховим тренуванням або методом аудіопсихолінгвістичної стимуляції (SAPL). Метою цієї методики є покращення слухових функцій, завдяки чому підвищується концентрація уваги, якість навчання, розвиваються комунікативні та мовні навички (читання, письмо, мовлення), зростає креативність та покращується якість соціальної поведінки. Цей метод ефективно застосовується у роботі з дітьми, які мають проблеми у навчанні, аутизм, дислексію або труднощі у спілкуванні.

Метод Томатіса використовує техніку маніпулювання звуками. Метод полягає у прослуховуванні професійно підготовлених програм, що містять різноманітні звуки та музику, за допомогою спеціального пристрою у вигляді навушників під назвою «Електронне вухо», який є ідеальною моделлю людського вуха. Воно змушує людське вухо до ефективного, активного слухання, чому сприяє застосування несподіваних змін тембру, частоти, гучності та ритму музики, що прослуховується. Ці зміни відбуваються раптово та у непередбачуваному темпі. Ці спеціальні навушники передають звук повітряним та кістковим шляхами, що спричиняє інтенсивну стимуляцію кори головного мозку та усунення надчутливості слуху, сприяючи покращенню процесів навчання та зняттю стресу. 

За даними шкільних аудіологів, дуже багато дітей із нормальним слухом мають проблеми з увагою та концентрацією — ці труднощі зумовлені порушеннями слухової уваги. Труднощі зі слуханням спричиняють у цих дітей порушення концентрації уваги та проблеми з читанням. Слуховий тренінг за методом Томатіса виявився дуже ефективним у терапії дітей із такими шкільними проблемами, як: 

• порушення процесів уваги, 
• порушення у сфері мовлення,
• дислексія.

Застосування цього методу також дало задовільні результати у випадку дітей з аутизмом, а також дітей із порушеннями координації рухів. 

Як виглядає тренування слухового сприйняття за методом Томатіса?

Дуже часто терапію Томатіса застосовують також для поліпшення самопочуття, релаксації та розслаблення. 

Терапія Томатіса є інтенсивною, проводиться у спеціалізованому кабінеті, а нагляд за процесом здійснює фахівець. Для її проведення необхідне використання спеціального обладнання, а саме «Електронного вуха».

Кожне слухове тренування проводиться поетапно. Етап I — 30 годин вправ, розподілених на 15 днів, по дві години на день. Етап II — 16 годин вправ, розподілених на 8 днів, по дві години на день. Між ними необхідна перерва, щоб мозок мав час на обробку та реакцію на звуки, а також на інтеграцію позитивних змін у сфері слухової уваги. Перебіг терапії контролюється та адаптується до індивідуальних потреб пацієнта. Ключове значення має регулярна участь у терапевтичних сесіях та залученість пацієнта до цього процесу. 

Під час заняття можна розмовляти, грати в настільні та логічні ігри, бавитися чи відпочивати, а навіть спати. 

Перед початком слухового тренування під час аудіопсихофонологічної консультації проводиться детальна діагностика можливих порушень слухової уваги шляхом виконання тесту на увагу та слухову латералізацію.

Результати

Результати слухового тренування за методом Томатіса, яке природним і неінвазивним чином впливає на всю слухову систему та мозок, помітні як батькам, так і терапевтам. Це особливо помітно у дітей, у яких спостерігається значне поліпшення їхнього попереднього функціонування в різних сферах:

• значно кращою є слухова увага, а отже, і навички, пов’язані з читанням, зоровим сприйняттям, концентрацією уваги, 
• покращуються комунікативні навички, якість мовлення, розуміння прочитаного та пам’ять, 
• також було відмічено зниження рівня фрустрації у дітей, заспокоєння, посилення почуття безпеки, позбавлення від страхів і тривог, депресії, 
• підвищується стійкість до стресу,
• позитивні зміни спостерігаються також у плані зростання коефіцієнта IQ,
• зростає впевненість у собі та віра у власні сили, креативність і бажання співпрацювати,
• також підвищується ефективність вивчення іноземних мов.

Етапи слухового тренування

Метою слухового тренування є поліпшення сприйняття слухових подразників, активізація уваги та слухової концентрації, а також покращення функціонування нервової системи. Це форма терапії або вправ, спрямованих на поліпшення слухового сприйняття та функцій слуху. Форма та характер слухового тренування можуть відрізнятися залежно від застосування конкретного терапевтичного методу, потреб пацієнта та терапевтичних цілей. 

I

Першим кроком є ретельна діагностика слухових або сенсорних проблем, щоб визначити, які саме труднощі чи порушення мають місце. Це дозволяє адаптувати тренування до індивідуальних потреб.

На основі діагнозу та оцінки терапевт разом із пацієнтом або батьками (у випадку дітей) визначає терапевтичні цілі. Це можуть бути цілі, пов’язані з поліпшенням розуміння мови, концентрації уваги, сприйняття звуків або адаптації до складних слухових умов.

Після встановлення діагнозу та визначення цілей відбувається вибір терапевтичного методу, такого як, наприклад, метод Томатіса, метод Йохансена, терапія слухом і рухом, звукова терапія або терапія сенсорної інтеграції. 

II

Далі пацієнт бере участь у регулярних терапевтичних сеансах, які проводить кваліфікований терапевт. Сеанси можуть відбуватися в кабінеті терапевта або проводитися дистанційно за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Під час сеансу клієнт може виконувати різні вправи та проходити сенсорну стимуляцію, які підібрані відповідно до його потреб. Це можуть бути слухові, рухові або мультисенсорні вправи, спрямовані на тренування навичок слухового сприйняття та поліпшення слухових функцій.

III

Терапевт регулярно відстежує прогрес клієнта та коригує терапію за потреби. Прогрес оцінюється на основі досягнутих терапевтичних цілей.

У деяких випадках терапевт може порекомендувати вправи, які слід виконувати вдома між сеансами терапії, щоб посилити ефект лікування.

Якщо клієнтом є дитина, терапевт може також залучити батьків або опікунів до терапевтичного процесу, щоб допомогти підтримувати та продовжувати терапію в повсякденному житті.

Регулярна оцінка прогресу дозволяє терапевту вирішити, чи було досягнуто терапевтичної мети, чи її потрібно скоригувати. Терапію можна продовжувати доти, доки не будуть досягнуті бажані результати.

Переваги слухового тренування

Слухове тренування — це індивідуальний терапевтичний процес. Ключовими факторами є регулярність терапевтичних сеансів та залученість до процесу. Ефективність може відрізнятися залежно від конкретного випадку та застосованих методів.

Ось кілька потенційних переваг та функцій, які можна покращити за допомогою слухового тренування.

• Покращення розуміння мови. Слухові тренування можуть допомогти людям, які мають труднощі з розумінням мови, зокрема дітям із дислексією, особам із порушеннями слухового сприйняття або тим, хто відчуває труднощі з розумінням мови в шумних умовах.
• Покращення концентрації та уваги. Людям із СДУГ або іншими проблемами з концентрацією слухове тренування може допомогти покращити здатність зосереджувати увагу та контролювати імпульси.
• Краще сприйняття звуків. Тренування може допомогти поліпшити здатність розрізняти звуки та визначати їх джерела, що важливо для безпеки та орієнтації у просторі.
• Покращення комунікативних навичок. Для людей із порушеннями комунікації, таких як діти з аутизмом, слухове тренування може допомогти покращити комунікативні навички, зокрема розуміння інтонації голосу та невербальної мови.
• Підвищення впевненості в собі. Покращення слухових та комунікативних навичок може підвищити впевненість у собі та самооцінку у людей, які мають труднощі в цих сферах.
• Краща сенсорна інтеграція. Для людей із порушеннями сенсорної інтеграції слухові тренування можуть допомогти поліпшити здатність обробляти сенсорні подразники та реагувати на них.
• Підтримка процесу навчання. Дітям, які мають труднощі зі слухом та обробкою вербальної інформації, слухове тренування може стати корисним інструментом для підтримки процесу навчання, особливо під час навчання читання та письма.
• Покращення здатності справлятися зі складними слуховими ситуаціями. Особи, які відчувають труднощі зі слуханням та розумінням у складних умовах, таких як галасливе оточення, можуть скористатися слуховим тренуванням, щоб краще функціонувати в таких ситуаціях.

Бібліографія:

1. Американська асоціація мовлення, мови та слуху (ASHA). (2005). (Центральні) розлади слухового сприйняття. Доступно в Інтернеті: https://www.asha.org/public/hearing/CAPD/
2. Белліс, Т. Дж. (2003). Діагностика та корекція порушень центральної слухової обробки інформації в освітньому середовищі: від науки до практики (2-ге вид.). Delmar Learning.
3. Чермак, Г. Д., та Мусієк, Ф. Е. (1997). Порушення центральної слухової обробки: нові перспективи. Singular Publishing Group.
4. Чермак, Г. Д., та Мусієк, Ф. Е. (2002). Слухове тренування: принципи та підходи до корекції та управління порушеннями слухового сприйняття. Seminars in Hearing, 23(4), 297–308.
5. https://doi.org/10.1055/s-2002-35877
6. Йохансен, Г. І. (1993). Індивідуалізована слухова стимуляція за методом Йохансена (JIAS). Scandinavian Audiology, 22 (додаток 38), 1–41.
7. Сендерський, А. (2018). Neuroflow — активне слухове тренування: терапія центральних порушень слухового сприйняття (CAPD). Навчальні матеріали Neuroflow, Варшава.
8. Томатіс, А. (1991). «Свідоме вухо: моє життя, сповнене перетворень завдяки слуханню». Station Hill Press.
9. Заторре, Р. Дж., та Белін, П. (2001). Спектральна та часова обробка в слуховій корі головного мозку людини. Cerebral Cortex, 11(10), 946–953.
10. https://doi.org/10.1093/cercor/11.10.946
11. Мусік, Ф. Е., Шінн, Дж. Б. та Чермак, Г. Д. (2017). Слухова система: анатомія, фізіологія та клінічні кореляти. «Довідник з клінічної неврології», 129, 19–38.
12. https://doi.org/10.1016/B978-0-444-62630-1.00002-1
13. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). (2021). Світовий звіт про слух. Женева: ВООЗ.
14. Доступно в Інтернеті: https://www.who.int/publications/i/item/world-report-on-hearing