Вимову перших слів ми часто вважаємо одним із найважливіших етапів у розвитку дитини. Кожна дитина проходить цей етап у своєму темпі. Проте варто регулярно стежити за тим, чи правильно проходять наступні етапи формування комунікативних навичок у наших дітей.

З метою контролю за розвитком дітей та підлітків у дитячих садках і школах час від часу проводяться логопедичні скринінгові обстеження. Завданням педагогів та логопедів є своєчасне виявлення труднощів у тих учнів, які можуть потребувати додаткової допомоги.

На жаль, такі заходи мають попередній характер і не замінюють повноцінної оцінки фахівця — однак вони можуть спонукати батьків вжити додаткових заходів.

Логопедична діагностика дозволяє точно визначити, як функціонують мова та мовлення, виявити сильні сторони пацієнта та сфери, що потребують терапії. Як відбувається цей процес?

Потрібна допомога?

Логопедичний діагноз у Центрі для дітей та сімей «Діалог»

Комплексна оцінка мовлення та комунікації дитини — з наданням офіційного висновку та конкретного плану подальшої підтримки.

Запишіться на логопедичну діагностику

У чому полягає логопедичне обстеження?

Під час логопедичної діагностики фахівець (логопед або нейрологопед) виявляє у пацієнта труднощі у сфері мовлення та мови — перевіряє, чи правильно розвивається мовлення у дитини та яким чином, або що впливає на невідповідний рівень його розвитку у дорослого пацієнта.

Логопед аналізує працездатність органів артикуляції, спосіб побудови речень, словниковий запас, плавність мовлення та темп мовлення. Він також оцінює розуміння мови — тобто те, наскільки обстежуваний реагує на вказівки та чи вміє він користуватися інформацією, що передається усно.

Окрім питань, які найчастіше асоціюються з логопедією, фахівець також зосереджується на функціях, пов’язаних із мовним апаратом. Він оцінює спосіб дихання, рухливість язика та губ, м’язовий тонус обличчя, а також координацію дихання з вимовленими словами. У наймолодших дітей повна діагностика також враховує спосіб годування, жування та ковтання, оскільки порушення в цих сферах можуть впливати на розвиток органів артикуляції.

Ось так все виглядає з точки зору фахівця. Хоча наведена вище характеристика відображає найважливіші елементи процесу, немає нічого дивного в тому, що пацієнтам або батькам малюків досить спеціалізовані терміни можуть здаватися незрозумілими.

То що ж відбувається на практиці?

Як проходить логопедична діагностика з точки зору дитини?

Для дитини зустріч із логопедом нагадує гру. Терапевт просить повторювати ретельно підібрані слова, розглядати малюнки (для найменших розроблено спеціальні ілюстровані анкети), розповідати історії або відповідати на запитання. У кабінеті є книжки, пазли, картки з малюнками або предмети повсякденного вжитку, завдяки яким завдання сприймаються не як тест, а як природна діяльність. 

Маленький пацієнт не усвідомлює, що його «обстежують». Завдяки цьому він почувається в безпеці й охочіше виконує вказівки, необхідні для встановлення діагнозу – логопеди, які працюють з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, мають досвід у створенні дружнього середовища, що сприяє ефективному проведенню логопедичних занять.

Потрібна допомога?

Логопедичний діагноз у Центрі для дітей та сімей «Діалог»

Комплексна оцінка мовлення та комунікації дитини — з наданням офіційного висновку та конкретного плану подальшої підтримки.

Запишіться на логопедичну діагностику

Логопедична діагностика крок за кроком

Процес логопедичної діагностики є багатоетапним. У Senso Senso він складається з чотирьох зустрічей, хід яких відрізняється залежно від віку пацієнта.

Етапи діагностичного процесу у випадку дитини

Процес діагностики у дітей відрізняється від діагностики у дорослих. Це пов’язано з тим, що маленький пацієнт не завжди може свідомо розповісти про свої труднощі, тому під час усієї процедури дуже важливу роль відіграють батьки, які надають інформацію про дитину.

1. Перша зустріч має організаційний та інформаційний характер. Логопед проводить опитування та запитує про те, що викликає найбільше занепокоєння. Під час консультації логопед збирає основні дані, які можуть допомогти визначити напрямок подальших дій і навіть поставити попередній діагноз. Обговорюються теми, пов’язані з розвитком мовлення дитини, першими словами, типовими мовленнєвими поведінками або порушеннями мовленнєвої комунікації, які помічають батьки. Опікуни не повинні дивуватися, якщо під час консультації будуть порушені питання годування, харчових звичок, хронічних захворювань або попереднього досвіду терапії.

  • Зустріч триває приблизно 50 хвилин і дозволяє визначити подальший обсяг діагностики. Батьки дізнаються, у чому полягатимуть наступні етапи та скільки часу займе весь процес.

2. Друга зустріч присвячена виключно бесіді з батьками. Маленький пацієнт у ній не бере участі. Збір анамнезу є більш детальним, ніж під час попередньої консультації. Логопед запитує про поведінку вдома, у дитячому садку, під час ігор з однолітками, про реакції на звуки, про інтереси, улюблені заняття та можливі симптоми, пов’язані з порушеннями сенсорної інтеграції. Зібрана інформація стосується також спілкування в родині — того, як дитина реагує на вказівки, як використовує жести, як розуміє довші висловлювання.

3. Третє заняття є найважливішою частиною діагностичного процесу. Це етап, на якому діагности працює з дитиною в кабінеті логопеда. Терапевт заохочує малюка до гри, розмови та виконання завдань, адаптованих до його віку. Спостереження триває приблизно 45 хвилин і детально документується логопедом.

4. Остання, четверта зустріч присвячена обговоренню результатів. Батьки отримують письмову оцінку, в якій, з одного боку, перелічено сфери, що потребують підтримки, а з іншого — підкреслено добре розвинені риси дитини. Документ містить висновки за результатами спостережень та роботи в кабінеті. Це час, коли фахівець також обговорює подальші кроки — повідомляє, чи потрібна логопедична терапія, як часто вона має проводитися та які вправи варто виконувати вдома.

  • Якщо ситуація дитини цього вимагає, логопед може вказати на необхідність проведення додаткових обстежень. Для встановлення діагнозу можуть знадобитися консультації невролога, отоларинголога, психолога або ортодонта.

Скільки часу триває логопедична діагностика?

Описані вище етапи вимагають кількох окремих візитів. Точний термін отримання висновку залежить від наявності фахівців. У Senso Senso ми дбаємо про те, щоб наступні зустрічі відбувалися з якомога меншими проміжками часу.

Слід пам’ятати, що в деяких випадках логопед на основі зібраної інформації та оцінки розвитку мовлення може поставити попередній діагноз. Висунута гіпотеза може вимагати додаткових візитів до інших фахівців. Основою продуманих та ефективних дій є всебічна оцінка різних аспектів здоров’я пацієнта.

У «Senso Senso» ми пропонуємо практичні рішення, оскільки наша команда фахівців складається з експертів різних галузей. Проте через це весь процес діагностики та лікування може тривати довше. Протягом усього цього періоду наші пацієнти можуть розраховувати на повну підтримку та конкретну інформацію щодо подальших кроків.

Потрібна допомога?

Логопедичний діагноз у Центрі для дітей та сімей «Діалог»

Комплексна оцінка мовлення та комунікації дитини — з наданням офіційного висновку та конкретного плану подальшої підтримки.

Запишіться на логопедичну діагностику

Що можуть діагностувати логопеди?

Проблеми з правильною вимовою та інші порушення мовлення, які може діагностувати логопед, включають:

  • затримка мовного розвитку,
  • порушення вимови,
  • заїкання (порушення плавності мовлення),
  • дислалія,
  • дисартрію,
  • дисфагію,
  • афазію,
  • труднощі з розумінням мови,
  • фонологічні порушення,
  • порушення, пов’язані з анатомічною будовою артикуляційного апарату,
  • порушення голосу,
  • порушення нормального перебігу мутації.

Що таке логопедичний висновок?

Логопедичний висновок є підсумком усього процесу діагностики. Це письмовий документ, у якому логопед подає загальну картину мовного та комунікативного розвитку. У ньому враховуються спостереження, зроблені під час прийому, результати тестів, а також інформація, надана батьками або самим пацієнтом.

У документі містяться рекомендації — вони можуть стосуватися початку терапії, впровадження вправ вдома або адаптації умов у школі чи на роботі.

Хто проводить логопедичну діагностику — логопед чи нейрологопед? 

Обидва фахівці можуть проводити діагностику. Те, чиї компетенції будуть більш доречними, залежить від конкретної ситуації пацієнта. Саме з цієї причини у Senso Senso проводяться попередні консультації — під час першої зустрічі можна визначити, який фахівець зможе краще задовольнити існуючі потреби. 

  • Логопед займається діагностикою та терапією порушень мовлення, мови, голосу та комунікації. Він працює з дітьми, підлітками та дорослими. Сприяє розвитку мовлення у малюків, виправляє вади вимови, проводить терапію заїкання та працює над емісією голосу.
  • Нейрологопед — це логопед із додатковою підготовкою в галузі неврології. Він спеціалізується на роботі з пацієнтами, у яких порушення комунікації зумовлені захворюваннями або ушкодженнями нервової системи. Він також оцінює функції харчування та ковтання, які тісно пов’язані з розвитком органів артикуляції.

Бібліографія

  1. Постанова Міністра національної освіти від 9 серпня 2017 року про zasady організації та надання психолого-педагогічної допомоги в державних дошкільних закладах, школах та інших закладах (Збірник законів 2017 р., позиція 1591). Джерело: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20170001591 
  2. Гацька, Е. (2018). Логопедична діагностика новонароджених та немовлят. «Міждисциплінарні контексти спеціальної педагогіки», (14), 13–28.
  3. Міхалак-Відера, І., та Моцько, Н. (2013). Логопедична профілактика як елемент ефективної діагностики маленького пацієнта. У: Логопедична профілактика в освітній практиці. Т. 2 (ред. К. Венсієрська, Н. Моцько), 134–149. Катовіце: Видавництво Сілезького університету.
  4. Залуцька, Д., та Лукасік, М. Й. (2022). Діагностика потреб у сфері логопедичної профілактики. «Освіта дитини», 6, 47–63.
  5. Плута-Войцеховська, Д. (2023). Традиційна та нова діагностика порушень вимови фонем. Пропозиція щодо аналізу. Logopaedica Lodziensia, (7), 173–186.
  6. Валенчик-Топілко, А. (2023). Діагностика та терапія голосу — цілісний підхід. Методичні рекомендації та аналіз конкретного випадку. Logopaedica Lodziensia, (8), 161–171.
  7. Сохонь, М., Краєвська-Кулак, Е., та Смігельська-Кузя, Я. (2016). Очікування батьків дітей дошкільного віку щодо логопеда. «Медсестринство та громадське здоров’я», (2), 105–117.

Пов’язані статті

Потрібна допомога?

Логопедичний діагноз у Центрі для дітей та сімей «Діалог»

Комплексна оцінка мовлення та комунікації дитини — з наданням офіційного висновку та конкретного плану подальшої підтримки.

Запишіться на логопедичну діагностику