Сноезлен, або «Кімната пізнання світу»

1. Вступ

Органи чуття є основою розвитку кожної людини. Вони надають інформацію про навколишній світ. Без них розвиток кожного з нас неможливий. Однак деякі люди не здатні належним чином на них реагувати, а інші втратили ці навички внаслідок нещасного випадку чи хвороби. Для цих людей світ може бути місцем, сповненим надмірної або недостатньої стимуляції. Вони можуть поводитися неадекватно та діяти або реагувати таким чином, що інші не розуміють їх. 

Сноезлен — це форма терапії, яка, впливаючи на людські органи чуття за допомогою спеціально облаштованого простору, покращує їхнє функціонування, а також перцептивні, емоційні та когнітивні здібності людини.

Цей простір, який називають залом «Снозелен», а в Польщі також «Залом пізнання світу», є, по суті, спеціально спроектованим приміщенням, що стимулює органи чуття пацієнтів за допомогою різноманітних пристроїв, освітлення та обладнання. 

Її застосовують як для проведення самостійної терапії, так і в якості доповнення до інших терапевтичних та фізіотерапевтичних заходів, зокрема сенсорної інтеграції.

У цій статті ми розповідаємо про походження методу «Снозелен», а також пояснюємо, у чому полягає його суть, як він працює та кому може допомогти. 

2. Початок, тобто хто це придумав?

У 1978 році двоє голландських терапевтів — Ян Хулсегге (музикотерапевт) та Ад Верхеул (ерготерапевт) — створили особливе місце — експериментальний сенсорний «намет активності». 

У наметі було використано наметове полотно, а за допомогою чорної плівки позначено доріжки та коридори. Були використані звуки, світло, повітряні кульки та сіно. Метою проєкту було створити на невеликому просторі різноманіття сенсорних вражень для відвідувачів.

Використання цього експериментального намету дало несподівано позитивні результати. 

Пацієнти інституту, які досі були апатичними, почали виявляти пізнавальну ініціативу. Вони самостійно вживали заходів, шукаючи способи сприймати навколишній простір своїми органами чуття, зокрема дотиком, слухом чи зором. Це стосувалося як пацієнтів, які спілкувалися вербально, так і тих, хто використовував альтернативні засоби комунікації. Вони виявляли дуже великий інтерес і намагалися досліджувати цей простір, водночас вступаючи в контакт із супроводжуючим терапевтом.  

Тож Хульсегге та Верхеул вирішили перейти від намету до чогось більш сталого. Так вони створили спеціальну кімнату, назва якої «Снозелен» походить від поєднання двох голландських слів snuffelen (нюхати, торкатися) та doezelen (дрімати, розслаблятися). 

Ідея такого виду недирективної терапії (тобто без прямого керування діями пацієнта) була на той час революційною. З моменту свого виникнення терапія «Сноезлен» швидко стала світовим феноменом, а нині ці спеціальні зали можна знайти по всьому світу! 

У Польщі назва «Snoezelen» отримала власний відповідник — «Кімната пізнання світу». Цей термін, запропонований і поширений доктором Агнешкою Смроковською-Райхманн, був оцінений творцями методу як дуже влучний (у жодній іншій країні не було зроблено такої спроби). На думку Ада Верхеула, польський еквівалент голландського неологізму, який важко перекласти, чудово відобразив головну ідею «Снозелену». 

Обидві назви наразі вживаються як синоніми.

3. Особливості Зали пізнання світу

«Зал пізнання світу» — це терапевтичний простір, призначений для стимуляції різних органів чуття пацієнтів, а також для досягнення стану розслаблення та спокою. Вона може використовуватися як самостійна терапія, а також виконувати допоміжну роль у поєднанні з іншими терапевтичними та фізіотерапевтичними заходами.

Стан релаксації є дуже важливим елементом цієї терапії, оскільки він має надзвичайно позитивний вплив на здоров’я та самопочуття пацієнтів, а також:

• допомагає знизити рівень стресу та напруги, 
• покращує якість сну, 
• зменшує рівень болю, 
• підвищує рівень ендорфінів в організмі, що сприяє поліпшенню самопочуття та зменшенню тривожних станів. 

Стан релаксації також є важливим елементом лікування різних розладів, таких як неврологічні захворювання, розлади настрою чи поведінки. Він має особливо позитивний вплив на людей із спектром аутизму, з дефіцитом уваги, а також на осіб з фізичними та/або інтелектуальними обмеженнями.

У терапії «Снозелен» стимулюються їхні органи чуття, що допомагає поліпшити перцептивні, емоційні та когнітивні функції. Цей підхід ґрунтується на теорії, згідно з якою сенсорні подразники, такі як світло, звуки, запахи, дотик і смак, можуть впливати на емоційний стан та поведінку людини. Ця стимуляція здійснюється за допомогою обладнання та пристроїв, що знаходяться в залі

такі як:

• спеціальне освітлення — яке можна налаштувати відповідно до різних потреб, щоб стимулювати зір і впливати на настрій,
• проектори — мультимедійні проекції дають змогу демонструвати різноманітні візуалізації, анімації та відео, які можуть стимулювати зір і заохочувати пацієнтів до взаємодії,
• музика та звуки — для стимуляції слуху та впливу на настрій пацієнтів,
• текстильні матеріали — спеціальні ковдри, подушки та килимки дають змогу досліджувати різні текстури та матеріали, що стимулює дотик,
• ароматерапія — аромати та ефірні олії можуть використовуватися для стимуляції нюху та впливати на настрій,
• сенсорні м’ячі та іграшки — з різною текстурою, формою та розмірами, які дають змогу досліджувати сенсорні подразники та розвивати перцептивні навички,
• вода, пісок та інші матеріали — дають змогу досліджувати різні текстури та температури, що стимулює дотик і впливає на настрій,
• Спеціальні меблі — лавки, крісла, гойдалки — дають змогу розслабитися та випробувати різні позиції й рухи, що позитивно впливає на почуття рівноваги та орієнтацію у просторі.

Таке обладнання надає безліч можливостей для взаємодії з різними сенсорними подразниками. Могло б здатися, що, з огляду на таку специфіку терапії, учасники просто почуватимуться добре, розслабляться — і на цьому все. Однак, попри ці зовнішні ознаки, терапія «Снозелен» має дуже конкретні цілі, які визначаються з урахуванням потреб конкретних пацієнтів.

Завдяки методу «Снозелен» можна отримати, зокрема, такі переваги:

• поліпшення концентрації та уваги, розвиток спостережливості, сенсорної пам’яті,
• розвиток рухової активності та підвищення її точності,
• заохочення до активної діяльності, стимулювання органів чуття, привчання до різних подразників,
• поліпшення орієнтації у схемі власного тіла,
• нормалізація м’язового тонусу,
• зниження рівня стресу та тривоги, досягнення стану розслаблення,
• розвиток соціальних навичок, таких як комунікація та співпраця,
• поліпшення когнітивних здібностей, таких як абстрактне мислення, креативність та здатність до вирішення проблем,
• накопичення нового досвіду та розвиток здатності до сприйняття.

4. Хто може проходити терапію «Снозелен»?

Кімнати «Снозелен» можуть бути корисними для дуже широкого кола пацієнтів.

Її використовують, зокрема, для роботи з:

• пацієнтами з неврологічними розладами, такими як епілепсія, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона,
• пацієнтами з психічними захворюваннями, такими як шизофренія, депресія, тривожні розлади,
• пацієнтами з інтелектуальною інвалідністю — допомога в лікуванні шляхом стимуляції різних органів чуття та сприяння розвитку соціальних і комунікативних навичок,
• пацієнтами з деменцією, такими як хвороба Альцгеймера, шляхом стимулювання пам’яті та заохочення до активності,
• здоровими людьми, які бажають розслабитися та поліпшити своє самопочуття шляхом стимуляції різних органів чуття та зменшення стресу.

Крім того, відвідування зали «Сноезелен» може бути особливо корисним для людей, які:

• відчувають стрес, тривогу або напругу — стимуляція органів чуття може допомогти зменшити ці стани, викликаючи відчуття розслаблення та спокою,
• мають труднощі з концентрацією або увагою — активізація різних органів чуття може допомогти поліпшити концентрацію та увагу завдяки збудженню мозку та стимуляції органів чуття,
• відчувають біль або фізичний дискомфорт — терапія може допомогти зменшити ці стани шляхом стимуляції органів чуття та створення відчуття розслаблення,
• мають труднощі з комунікацією або соціальною взаємодією — стимуляція органів чуття може допомогти поліпшити комунікацію та соціальну взаємодію, заохочуючи до взаємодії з різними елементами обладнання зали,
• потребують стимуляції органів чуття — кімната «Снозелен» може допомогти у стимуляції різних органів чуття, що може бути особливо корисним для людей із різними захворюваннями, такими як аутизм, СДУГ, сенсорні розлади.

5. Які у нас є органи чуття?

П’ять органів чуття, які нам загальновідомі, це:

• зір — надає нам детальну інформацію про те, що ми бачимо, і допомагає визначити межі, коли наш мозок обробляє колір, контраст, форму та рух,
• дотик — допомагає нам залишатися на зв’язку з навколишнім світом. Дотик є необхідним для нашого виживання і є одним із засобів нашої комунікації. Від ніг до голови наша шкіра допомагає нам відчувати температуру, легкий дотик, сильний тиск, вібрації, біль та багато іншого,
• нюх — ми постійно використовуємо нюх. Квітковий, різкий, затхлий, терпкий і гнилий — багато речей ми розпізнаємо за їхнім запахом. Сильні спогади також можна пов’язати із запахами,
• слух — надає нам детальну інформацію про звуки, які ми чуємо, такі як гучність, висота, ритм, тембр і послідовність,
• смак — надає нам інформацію про різні види смаків: солодкий, кислий, гострий, солоний, гіркий тощо.

Два чуття, про які ми щодня рідше замислюємося, — це:

• чуття рівноваги (передсердний) – дозволяє підтримувати правильну поставу, координувати рухи та стабілізувати зір під час зміни положення голови. Він повідомляє, чи ми рухаємося, чи стоїмо нерухомо, а також визначає напрямок і швидкість нашого руху. Завдяки йому ми можемо навіть визначити, чи перебуваємо у вертикальному чи горизонтальному положенні — навіть із заплющеними очима,
• чуття орієнтації  (відомий як пропріоцепція або кінестезія) – це здатність визначати ліву та праву сторони у схемі власного тіла та у просторі. Це також здатність визначати взаємовідношення між предметами та орієнтуватися у схемі тіла людини, що знаходиться навпроти.

6. Як можна стимулювати окремі органи чуття у залі «Снозелен»?

Дотик

Для цього терапевти використовують різні техніки дотику, такі як масаж, погладжування, натискання або почісування, щоб допомогти пацієнтам розслабитися та зменшити стрес. Важливо, щоб терапевт адаптував техніки дотику до індивідуальних потреб та уподобань кожної людини. 

У залі «Снозелен» є різні текстури та поверхні, такі як м’які ковдри, подушки, кульки, камінці та багато іншого, що сприяє стимуляції дотикового чуття. Його також можна тренувати шляхом взаємодії з різними поверхнями та фактурами, такими як м’яке хутро, гладкі металеві поверхні, шорсткі тканини або блискучі поверхні. 

Це сприяє розвитку тактильного сприйняття та збагаченню сенсорного досвіду.

Зір

Зір можна тренувати за допомогою таких елементів, що стимулюють цей орган чуття, як світло, кольори, форми, візерунки, зображення, проекції та багато іншого. Терапевти використовують різні техніки, такі як зорова експлорація, зорові ігри та заняття, а також різні види візуальних сенсорних стимулів, наприклад, кольорові вогні, проекції зображень на стіни, світлові фонтани, диско-кулі, мерехтливі зображення та багато іншого, щоб допомогти пацієнтам розвивати зорове сприйняття та стимулювати їхню цікавість.

Учасники також можуть вдосконалювати своє зорове сприйняття завдяки взаємодії з різними текстурами та фактурами, такими як матові, блискучі, сяючі, шовковисті, сатинові або бавовняні поверхні. 

Це дає змогу розвивати навички розпізнавання та порівняння різних форм і фактур, а також сприяє формуванню зорового сприйняття.

Слух

Слух можна стимулювати за допомогою таких елементів, що активізують цей орган чуття, як звуки, музика, ритми, звуки природи, звуки мовлення, звуки тварин та багато інших. 

Терапевти використовують різні техніки, такі як слухові ігри та заняття, звукове дослідження, слухова медитація, а також різні види слухових сенсорних стимулів, наприклад, білий шум, звуки океану, птахів, дощу, вітру та багато інших.

Також можна тренувати слухове сприйняття через взаємодію з різними музичними інструментами, такими як ксилофони, барабани, ударні інструменти, а також через спів та запис власного голосу. Це дозволяє розвивати вміння розпізнавати та порівнювати різні звуки, а також сприяє формуванню слухового сприйняття.

Нюх

Нюх можна стимулювати за допомогою таких факторів, що збуджують цей орган чуття, як: аромати, ефірні олії, пахощі, парфуми та багато іншого.

Пацієнти також можуть тренувати своє нюхове сприйняття, взаємодіючи з різними матеріалами та текстурами, що мають специфічний запах, такими як квіти, трави, спеції, а також через взаємодію з різними поверхнями, що мають характерний запах, такими як дерево, шкіра, бавовна або шовк. 

Це дозволяє пацієнтам розвивати своє нюхове сприйняття та пробуджувати їхню цікавість.

Смак

Смак можна стимулювати за допомогою різних елементів, що розвивають цей чуттєвий орган, таких як: смачні закуски, напої, льодяники, жувальна гумка, желейні цукерки та багато іншого. Терапевти використовують різні техніки, такі як дегустація, смакове дослідження, а також різні види смакових сенсорних подразників, наприклад, солодкі, кислі, гіркий або солоний смак, щоб допомогти учасникам розвивати своє смакове сприйняття та пробудити їхню цікавість.

Також можна тренувати цей чут, використовуючи різні текстури та фактури, що мають специфічний смак, наприклад, м’які та хрусткі закуски, фрукти та овочі з різними смаками, а також експериментуючи з різною консистенцією та температурою, наприклад, холодною, теплою, м’якою та твердою.

Чуттє рівноваги

У залі «Снозелен» можна стимулювати почуття рівноваги, зокрема: 

• на баланс-дошці — пацієнт може стояти або ходити по баланс-дошці, щоб поліпшити свою координацію та стійкість,
• на м’ячі — пацієнт може стояти або сидіти на м’ячі й утримувати рівновагу,
• на нестійких подушках або матрацах — які допоможуть пацієнту зберегти рівновагу та покращать координацію рухів.

Орієнтаційний чуття

Методи розвитку орієнтаційного чуття у залі «Снозелен» включають, зокрема:

• спостереження за оточенням — пацієнт може спостерігати за оточенням у палаті та звертати увагу на різні елементи обладнання, а також на їхні кольори, форми, текстури та рухи. Ця вправа допомагає краще розуміти простір та краще орієнтуватися в ньому,
• розпізнавання звуків — можна використовувати різні звуки та шуми, такі як дзвіночки, вітряні дзвіночки, пташиний спів або звуки природи, щоб допомогти розпізнати напрямок і місцезнаходження джерела звуку,
• спостереження за світлом — стимулює зір і допомагає краще орієнтуватися у просторі. Пацієнт може помічати різні кольори та світлові ефекти, а також положення та напрямок, звідки надходить світло,
• використання руху — можна використовувати різні елементи обладнання, такі як гойдалки, м’ячі чи ковдри, щоб допомогти пацієнтам краще розуміти простір та орієнтуватися в ньому під час руху.

7. Зал «Снозелен» у «Сенсо Сенсо»

Зал «Снозелен» у нашому Центрі підтримки розвитку на вул. Кібернетики (Мокотов, Варшава) вирізняється серед подібних закладів, насамперед, кількістю зібраного обладнання, естетикою та підготовкою до проведення в ньому терапії сенсорної інтеграції (докладніше — «Сенсорна інтеграція у залі «Снозелен»»).

Індивідуальні сеанси в «Залі пізнання світу» проводяться спеціалізованим терапевтом за методом Снозелен. Під час 50-хвилинної недирективної терапії пацієнти (або інші учасники) користуються залом у власному темпі. Саме вони визначають хід терапевтичного сеансу, маючи можливість необмеженої кількості повторень, відкриття та опрацювання сенсорних вражень. 

Заняття з сенсорної інтеграції, що проводяться у залі «Снозелен», ведуть наші досвідчені терапевти Si. Такі заняття мають директивний характер. Тривалість таких занять також становить 50 хвилин.

Окрім індивідуальних занять, у «Залі пізнання світу» також проводяться групові заняття за сценаріями. Під час цих занять маленькі учасники, завдяки своїй уяві, творчості наших терапевтів, а також світлу, кольорам, запахам і звукам, вирушають у пригоди в космос, зачарований ліс чи інше місце, використовуючи свої органи чуття. Кожна з таких форм гри має терапевтичну цінність.

Вищезазначене — це лише частина типових способів використання кімнати та терапії «Снозелен». 

Щиро запрошуємо вас отримати детальну інформацію та записатися у нашій реєстратурі!

Бібліографія:

1. Смроковська-Райхманн, А. (2013). Снозелен — кімната пізнання світу. Довідник для опікунів та терапевтів. Вроцлав: Фундація «Роза».
2. Міхаловська-Олехнович, І. (2017). Ерготерапія. Метод «Снозелен» — «Кімната пізнання світу». Познань: Видавництво MM.
3. Завіслак, А. (2009). Снозелен (Кімната пізнання світу). Походження та розвиток. Бидгощ: Видавництво Університету Казімєжа Великого.
4. Єнджейовська, А. (2017). «Зал пізнання світу» як новий простір для розвитку терапевтичних компетентностей студентів під час педагогічної практики. Вроцлавський університет.
5. Мах, А. (2017). Кімната пізнання світу (Snoezelen) у терапевтичній роботі. Решівський університет.
6. Хмілевська, К., та Краєвська, К. (2020). Застосування методу «Снозелен» у терапії дітей із порушеннями розвитку. У: М. Гурська (ред.), Сучасні методи сприяння розвитку дитини (с. 45–60). Варшава: Difin.
7. Новак, А. (2019). Значення полісенсорної стимуляції в терапії дітей із порушеннями сенсорної інтеграції. Краків: Наукове видавництво УП.
8. Хульсегге, Й., та Верхеул, А. (1986). «Снозелен: інший світ». Практичний посібник із створення середовищ сенсорного досвіду для людей з інтелектуальною інвалідністю. Честерфілд: ROMPA.
9. Пагліано, П. (2012). Мультисенсорні середовища: теорія та практика. Лондон: David Fulton Publishers.
10. Фотерінгем, Дж., та Грегорі, М. (2011). «Снозелен — підхід до стимуляції та релаксації». Бірмінгем: Британський інститут проблем навчання (BILD).
11. Стівенсон, Дж., та Картер, М. (2011). Використання мультисенсорних середовищ у школах для учнів із тяжкими порушеннями: думки вчителів. European Journal of Special Needs Education, 26(2), 217–232.
12. Лотан, М., та Голд, К. (2009). Метааналіз ефективності мультисенсорного середовища «Снозелен» для осіб з інтелектуальними та розвитковими порушеннями. Journal of Intellectual and Developmental Disability, 34(3), 207–215.
13. Ставіцька, М. (2021). «Зал пізнання світу» як простір, що сприяє емоційному та когнітивному розвитку дитини. Вроцлав: Наукове видавництво DSW.
14. Червінська, Е. (2018). Мультисенсорна терапія в педагогічній та терапевтичній практиці. Варшава: Видавництво Академії спеціальної педагогіки.
15. Новак, К., та Масек, Й. (2018). Використання мультисенсорних середовищ у ранньому дитячому втручанні. «Ранній розвиток та догляд за дітьми», 188(5), 648–659.