СДУГ із переважанням порушень концентрації уваги — симптоми та стратегії підтримки

СДУГ із переважанням симптомів неуважності спричиняє стійкі труднощі з концентрацією уваги, організацією, робочою пам’яттю та виконанням завдань. Симптоми проявляються в різних ситуаціях і суттєво ускладнюють навчання, роботу та повсякденне життя. Вони не є наслідком ліні, відсутності мотивації чи низького рівня інтелекту. (Джерело: Американська психіатрична асоціація. Діагностичний та статистичний посібник з психічних розладів (DSM-5-TR). https://www.psychiatry.org/psychiatrists/practice/dsm) 

Люди з таким типом СДУГ часто не є надмірно рухомими чи імпульсивними, тому їхні труднощі протягом багатьох років залишаються непоміченими. Замість діагнозу вони чують, що вони розсіяні, неуважні або «могли б більше старатися».

Насправді СДУГ — це нейророзвиткове порушення, яке впливає на виконавчі функції мозку, а саме: планування, організацію, контроль уваги та робочу пам’ять. Правильно поставлений діагноз та належна підтримка допомагають краще справлятися з повсякденними викликами та використовувати індивідуальні сильні сторони.

Що таке СДУГ із переважанням симптомів неуважності?

СДУГ із переважанням симптомів неуважності — це одна з форм прояву синдрому гіперактивності та дефіциту уваги (СДУГ). У цьому профілі переважають труднощі з утриманням концентрації уваги, організацією дій та робочою пам’яттю, тоді як симптоми гіперактивності та імпульсивності є менш вираженими або можуть бути ледь помітними.

У старих публікаціях можна зустріти термін «неуважний тип СДУГ», проте зараз частіше говорять про СДУГ із переважанням симптомів неуважності, оскільки клінічна картина розладу може змінюватися з віком та розвитком дитини.

Зростаючі вимоги у школі, на роботі та в суспільстві часто призводять до того, що труднощі, які раніше були менш помітними, стають більш очевидними. Однак це не означає, що СДУГ «змінює тип», а лише те, що змінюється спосіб, у який симптоми впливають на повсякденне функціонування. (Джерело: Центри з контролю та профілактики захворювань. Симптоми та діагностика СДУГ. https://www.cdc.gov/adhd/signs-symptoms/index.html)

Чим СДУГ відрізняється від звичайної неуважності?

Кожному трапляється забути про зустріч, загубити ключі або відволіктися під час виконання завдання. Такі ситуації є природною частиною повсякденного життя і самі по собі не свідчать про СДУГ.

У разі СДУГ виникають такі труднощі:

• зберігаються протягом тривалого часу,
• зустрічаються в різних середовищах, наприклад, вдома та в школі,
• з’явилися ще в дитинстві,
• значно ускладнюють навчання, міжособистісні стосунки або виконання повсякденних обов’язків.

Окремий симптом, такий як забудькуватість або труднощі з концентрацією уваги, не є достатнім для встановлення діагнозу СДУГ. Діагноз завжди враховує загальну картину функціонування дитини або дорослої особи та виключає інші можливі причини подібних труднощів. (Джерело: Національний інститут здоров’я та досконалості медичної допомоги. Синдром дефіциту уваги та гіперактивності: діагностика та лікування (NG87). https://www.nice.org.uk/guidance/ng87) 

Найпоширеніші симптоми

Симптоми СДУГ із переважанням ознак неуважності можуть мати різний ступінь вираженості та змінюватися залежно від рівня стресу, втоми, зацікавленості у виконанні завдання, а також вимог, що висуваються до дитини чи дорослої людини.

Труднощі з концентрацією уваги

Найчастіше спостерігаються:

• швидке відволікання на подразники з навколишнього середовища або на власні думки,
• труднощі з утриманням уваги під час читання, слухання або виконання завдання,
• часте «відволікання» думок під час розмови,
• необхідність неодноразового повернення до одного й того самого уривка тексту,
• пропускання частини інструкцій або важливої інформації,
• труднощі з доведенням розпочатих завдань до кінця.

Проблеми з організацією та плануванням

Люди з СДУГ часто мають труднощі з плануванням подальших дій та оцінкою часу, необхідного для виконання завдання.

Це може проявлятися у вигляді:

• відкладання обов’язків на потім,
• труднощі з початком роботи,
• безлад у нотатках, документах або місці навчання,
• забування про терміни та обов’язки,
• проблеми з визначенням пріоритетів,
• часте загублення необхідних речей.

Робоча пам’ять та обробка інформації

Робоча пам’ять відповідає за короткочасне зберігання та використання інформації під час виконання поточних завдань.

Її труднощі можуть бути спричинені:

• забування домовленостей і термінів,
• втрата нитки розмови,
• труднощі з виконанням інструкцій, що складаються з кількох етапів,
• необхідність записувати навіть найпростішу інформацію,
• часте повернення до раніше виконаних дій з метою перевірки, чи були вони правильно завершені.

Емоційне функціонування

Тривалі проблеми з концентрацією уваги впливають не лише на навчання чи роботу, а й на самопочуття.

Часто зустрічаються:

• відчуття психічного перевантаження,
• швидка втомлюваність під час тривалого розумового навантаження,
• знижена самооцінка, що є наслідком постійних невдач,
• фрустрація,
• зневіра,
• надмірна самокритичність або перфекціонізм.

СДУГ із переважанням симптомів неуважності у дітей

У дітей із СДУГ, у яких переважають симптоми неуважності, це захворювання часто залишається непоміченим значно довше, ніж у випадках із вираженою гіперактивністю. Дитина може бути спокійною, не заважати під час уроків і не створювати виховних проблем, тому труднощі іноді помилково приписують мрійливості, сором’язливості або відсутності зацікавленості.

У повсякденному житті можна помітити, зокрема:

• часте забування шкільного приладдя, зошитів або домашнього завдання,
• пропускання частини інструкцій і виконання лише частини завдання,
• труднощі з початком роботи без додаткової допомоги дорослого,
• залишення незавершених вправ, незважаючи на знання матеріалу,
• втрата одягу, книг та інших необхідних речей,
• нерівномірні результати в навчанні, незважаючи на високий інтелектуальний потенціал,
• труднощі з плануванням часу та оцінкою того, скільки часу знадобиться на виконання завдання,
• швидка втома після кількох годин навчання та необхідність тривалішого відновлення,
• уникнення завдань, що вимагають тривалого розумового напруження.

Дитина з СДУГ часто знає, що їй слід зробити, але їй важко розпочати дію, утримати увагу або довести завдання до кінця. Це зумовлено не відсутністю бажання вчитися чи лінню, а особливостями функціонування виконавчих функцій.

Що ще може спричиняти труднощі з концентрацією уваги?

Проблеми з концентрацією уваги не завжди свідчать про СДУГ. Схожі симптоми можуть також спостерігатися при багатьох інших проблемах зі здоров’ям, емоційному стані або розвитку.

Причинами проблем із концентрацією уваги можуть бути, зокрема:

• хронічний недосип,
• тривалий стрес,
• тривожні розлади,
• депресія,
• проблеми у навчанні або перевантаження обов’язками,
• дислексія та інші специфічні труднощі в навчанні,
• спектр аутизму,
• проблеми із зором або слухом,
• надмірна кількість подразників у навколишньому середовищі,
• побічні ефекти деяких ліків або хронічних захворювань.

Саме тому діагностика СДУГ не зводиться до відмітки симптомів у списку. Фахівець оцінює загальну картину функціонування дитини та перевіряє, чи спостережувані труднощі дійсно зумовлені СДУГ. (Джерело: Національний інститут здоров’я та досконалості медичної допомоги. Синдром дефіциту уваги та гіперактивності: діагностика та лікування (NG87). https://www.nice.org.uk/guidance/ng87)

Як відбувається діагностика СДУГ?

Діагностика СДУГ вимагає комплексного обстеження, проведеного відповідним чином підготовленими фахівцями. Не існує жодного окремого тесту чи обстеження, яке б дозволяло однозначно підтвердити або виключити СДУГ.

Діагностичний процес зазвичай включає:

• детальне опитування батьків або опікунів,
• розмову з дитиною, адаптовану до її віку,
• аналіз ходу розвитку та діяльності на сьогоднішній день,
• інформація, отримана від вчителів або школи,
• стандартизовані анкети та діагностичні інструменти,
• оцінку поведінки дитини в різних середовищах,
• аналіз впливу симптомів на навчання, стосунки та повсякденні обов’язки,
• виключення інших можливих причин виявлених труднощів,
• психіатричну консультацію, якщо є показання.

Під час діагностики фахівець враховує не лише характер симптомів, а й тривалість їх прояву, ступінь вираженості та вплив на повсякденне життя дитини. Це дозволяє поставити точний діагноз і спланувати найкращий спосіб подальшої підтримки. (Джерело: Національний інститут здоров’я та досконалості медичної допомоги. Синдром дефіциту уваги та гіперактивності: діагностика та лікування (NG87). https://www.nice.org.uk/guidance/ng87) 

Стратегії підтримки

Ефективна підтримка дитини з СДУГ ґрунтується насамперед на адаптації оточення та способу виконання повсякденних обов’язків до її можливостей. Невеликі організаційні зміни часто дають кращі результати, ніж багаторазові нагадування про одне й те саме або збільшення кількості обов’язків.

Психоосвіта

Розуміння механізмів СДУГ допомагає дитині та батькам краще справлятися з повсякденними труднощами. Усвідомлення того, що проблеми з концентрацією уваги зумовлені особливостями функціонування нервової системи, зменшує почуття провини, фрустрацію та зайві конфлікти.

Як підтримувати дитину вдома?

У повсякденному житті допомагають насамперед прості та передбачувані рішення.

Варто:

• дотримуватися стабільного розпорядку дня,
• виділити одне місце для зошитів, рюкзака та інших важливих речей,
• надавати по одній короткій команді за раз,
• попросити дитину своїми словами повторити, що вона має зробити,
• розбивати великі завдання на невеликі етапи.

Замість того, щоб сказати:

«Виконай домашнє завдання».

краще розбити завдання на окремі етапи:

• відкрий зошит,
• прочитайте інструкцію,
• виконайте першу вправу,
• перевірте відповідь,
• познач, що завдання виконано.

Такий підхід зменшує навантаження та полегшує початок роботи.

Як школа може надавати підтримку учню з СДУГ?

Не менш важливо відповідно адаптувати спосіб роботи під час шкільних занять.

Корисною може бути:

• короткі та чіткі інструкції,
• записування команд на дошці або в зошиті,
• розбиття великих завдань на етапи,
• обмеження кількості відволікаючих подразників,
• додатковий час на виконання роботи,
• перевірка того, чи правильно учень зрозумів завдання,
• постійна співпраця між вчителями та батьками.

Правильно підібрана підтримка дозволяє дитині краще реалізувати свій потенціал і зменшує накопичення фрустрації, пов’язаної з навчанням.

Зовнішні «протези пам’яті»

Робоча пам’ять у людей з СДУГ працює інакше, ніж у більшості людей. Тому ефективним рішенням є перенесення частини інформації в навколишнє середовище, замість того щоб покладатися виключно на пам’ять.

Корисною може бути:

• переліки щоденних обов’язків,
• паперовий або електронний календар,
• нагадування на телефоні,
• кольорові нотатки та самоклейні стікери,
• тижневий план, розміщений у помітному місці,
• ментальні карти та схеми, що полегшують запам’ятовування.

Такі рішення не є «швидким шляхом», а способом адаптації оточення до особливостей функціонування людини з СДУГ.

Регулювання емоцій та рівня енергії

Труднощі з концентрацією уваги часто посилюються, коли дитина перевтомлена, перебуває у стресовому стані або перевантажена подразниками. Тому турбота про повсякденне життя є такою ж важливою, як і організація навчання.

Серед іншого, корисними є:

• регулярний і достатньо тривалий сон,
• фізична активність, адаптована до віку та можливостей дитини,
• планування перерв під час навчання,
• обмеження кількості завдань, що виконуються одночасно,
• реалістичні очікування щодо себе та дитини,
• навчання розпізнаванню перших ознак втоми та перенавантаження.

Не кожна дитина потребує однакових підходів. Варто спостерігати, за яких умов їй найлегше зосередитися, і поступово розробляти індивідуальні стратегії подолання труднощів.

Фахове супроводження

Обсяг підтримки залежить від віку дитини, вираженості симптомів та їхнього впливу на повсякденне життя.

Залежно від потреб допомога може включати:

• психологічну освіту дитини та сім’ї,
• психологічну терапію,
• когнітивно-поведінкову терапію (КПТ),
• тренування виконавчих функцій,
• педагогічна підтримка,
• співпрацю зі школою,
• психіатричну консультацію.

Деяким дітям та підліткам лікар може також запропонувати медикаментозне лікування. Ліки не є необхідними в кожному випадку. Рішення про їх застосування залежить від вираженості симптомів, віку дитини та ступеня, в якому СДУГ ускладнює повсякденне життя. (Джерело: Національний інститут здоров’я та клінічної досконалості. Синдром дефіциту уваги та гіперактивності: діагностика та лікування (NG87). https://www.nice.org.uk/guidance/ng87) 

Найкращі результати, як правило, дає поєднання правильно підібраних терапевтичних заходів, підтримки сім’ї та співпраці зі школою.

Сильні сторони людей з СДУГ, у яких переважають симптоми неуважності

СДУГ не визначає можливості чи потенціал дитини. Кожна людина функціонує по-своєму і має свої сильні сторони, а також сфери, що потребують більшої підтримки.

Деякі люди з СДУГ описують у себе такі симптоми:

• високу креативність,
• нестандартне мислення,
• швидке поєднання інформації,
• високу чутливість,
• здатність дуже інтенсивно зосереджуватися на темах, які їх особливо цікавлять.

Однак ці риси не притаманні кожній людині з СДУГ і не є складовою діагнозу. Їх наявність залежить від індивідуальних схильностей, досвіду та середовища, в якому дитина розвиває свої інтереси.

Що варто знати про СДУГ із переважанням симптомів неуважності?

СДУГ із переважанням симптомів неуважності часто залишається непоміченим значно довше, ніж форми, що супроводжуються вираженою гіперактивністю. Труднощі з концентрацією уваги, організацією або робочою пам’яттю іноді помилково трактуються як відсутність мотивації, лінь або риса характеру.

Раннє діагностування дозволяє краще зрозуміти причини щоденних труднощів та підібрати ефективні способи підтримки. Правильний діагноз не має на меті навішування ярликів, а допомагає визначити потреби дитини та створити умови, в яких вона зможе навчатися, розвиватися та реалізовувати свій потенціал. (Джерело: Американська академія педіатрії. Клінічні рекомендації щодо діагностики, оцінки та лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у дітей та підлітків. https://publications.aap.org/pediatrics/article/144/4/e20192528/38581) 

Якщо труднощі з концентрацією уваги тривають тривалий час, виникають як вдома, так і в школі та помітно впливають на навчання або повсякденне життя, варто звернутися до фахівця.

Найпоширеніші запитання про СДУГ 

Чи кожна неуважна дитина страждає на СДУГ?

Ні. Розсіяність уваги може бути зумовлена багатьма різними причинами і сама по собі не означає СДУГ. Про діагноз вирішальне значення має загальна картина функціонування дитини, тривалість симптомів та їхній вплив на повсякденне життя.

Чи можуть симптоми СДУГ посилюватися в школі?

Так. У школі дитина має тривалий час зосереджувати увагу, організовувати свою роботу, виконувати вказівки та запам’ятовувати багато інформації. Більш високі вимоги можуть призвести до того, що труднощі стають більш помітними.

Чи частіше СДУГ із переважанням симптомів неуважності зустрічається у дівчаток?

Дівчата частіше, ніж хлопці, демонструють саме такий профіль, у якому переважають симптоми неуважності. Оскільки вони рідше виявляють імпульсивну поведінку та надмірну рухомість, їхні труднощі можуть залишатися непоміченими протягом багатьох років.

Чи необхідні ліки для лікування СДУГ?

Не завжди. У багатьох випадках важливими елементами допомоги є психоосвіта, відповідні організаційні стратегії, психологічна підтримка та співпраця зі школою. Рішення про можливе медикаментозне лікування приймає лікар після ретельної оцінки стану дитини.

Чи може СДУГ супроводжуватися іншими проблемами?

Так. СДУГ може супроводжуватися, серед іншого, тривожними розладами, дислексією, розладами аутистичного спектру, розладами настрою або труднощами в навчанні. Тому комплексна діагностика також передбачає оцінку інших можливих причин спостережуваних симптомів.

Підсумок

СДУГ із переважанням порушень концентрації уваги — це часто «непомітний» тип СДУГ, який, однак, суттєво впливає на повсякденне функціонування. Раннє діагностування, розуміння механізмів уваги та правильно підібрані стратегії підтримки дозволяють зменшити навантаження та покращити якість життя — як у дітей, так і у дорослих.

Бібліографія

1. Американська психіатрична асоціація. Діагностичний та статистичний посібник з психічних розладів (DSM-5-TR). https://www.psychiatry.org/psychiatrists/practice/dsm
2. Національний інститут з питань охорони здоров’я та якості медичної допомоги. Синдром дефіциту уваги та гіперактивності: діагностика та лікування (NG87). https://www.nice.org.uk/guidance/ng87
3. Американська академія педіатрії. Клінічні рекомендації щодо діагностики, оцінки та лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у дітей та підлітків. https://publications.aap.org/pediatrics/article/144/4/e20192528/38581
4. Центри з контролю та профілактики захворювань. Симптоми та діагностика СДУГ. https://www.cdc.gov/adhd/signs-symptoms/index.html
5. Всесвітня організація охорони здоров’я. МКХ-11 — Синдром дефіциту уваги та гіперактивності. https://icd.who.int/